попередньої оперативної перевірки дають достатні підстави думати, що таке рішення можливо й необхідно. Потім, після порушення кримінальної справи, негайно починається виробництво слідчих дій. Дана стадія називається розслідуванням кримінальної справи. Отже, на стадії порушення й розслідування кримінальної справи:
Оперативний співробітник, думаючи, що в зібраних оперативним шляхом матеріалах досить даних, що вказують на наявність ознак складу злочину, по якому досудове слідство обов'язково, доповідає про цьому безпосередньому начальникові. Діставши згоду на реалізацію оперативних матеріалів, він завчасно пред'являє їх (з дотриманням конспірації й у порядку, установленому законом України "Про оперативно-розшуковий діяльності") для ознайомлення начальникові слідчого підрозділу й слідчому, які в 10-денний строк, а в невідкладних випадках - негайно оцінюють їх з погляду достатності наявних даних для порушення кримінальної справи.[9, c.47]
Критерієм оцінки готовності оперативних матеріалів для порушення кримінальної справи є наявність у них достатніх даних, що вказують на ознаки злочину, у тому числі: час, місце й спосіб здійснення, збиток, конкретні обставини, відомості про осіб, причетних до злочину. Якщо дані, що знаходяться в оперативних матеріалах, не дозволяють ухвалити рішення щодо порушенні кримінальної справи начальник слідчого підрозділу (слідчий) повертає їх через начальника органа с письмовим викладом обставин, що перешкоджають порушенню кримінальної справи, і заходів, що підлягають виконанню для усунення наявних пробілів. Виконавши вказівки про доробку матеріалів, оперативний працівник при наявності ознак складу злочину, підслідного слідчому, направляє їх, через начальника слідчого підрозділу, як правило, тому ж слідчому для ухвалення рішення відповідно до вимогами КПК. Рішення про відмову в порушенні кримінальної справи по матеріалу, повернутому для доробки, орган дізнання приймає самостійно.
У тих випадках, коли в ході додаткової перевірки з'ясовується, що не потрібно обов'язкового провадження досудового слідства, орган дізнання порушує кримінальну справу й проводить дізнання в порядку, передбаченому карно-процесуальним законом. При незгоді з висновками начальника слідчого підрозділу (слідчого) керівник органа внутрішніх справ направляє всі матеріали зі своїми письмовими запереченнями вищестоящому керівникові слідчого підрозділу, що в 10-денний строк, а при необхідності - негайно ухвалює рішення щодо істоти. Кримінальні справи про злочини, по яких обов'язково провадження досудового слідства, оперативні працівники збуджують і проводять по них невідкладні слідчі дії, передбачені карно-процесуальним законодавством, коли необхідно припинити злочин або слідчий не може негайно приступити до розслідування, а зволікання в реагуванні на повідомлення про підготовлюваний або зроблений злочин може привести до втрати можливості затримки винних на місці злочину, одержання важливих доказів і забезпечення повного відшкодування матеріального збитку. У цих випадках орган дізнання відповідає за обґрунтованість прийнятих їм рішень і об'єктивність зібраних доказів. Про почате розслідування негайно сповіщається керівник слідчого підрозділу (слідчий). Слідчий вправі в будь-який момент прийняти до провадження підслідну йому кримінальну справу.
По справах про злочини в сфері економічної діяльності ревізії і документальні перевірки повинні проводитися, як правило, до порушення
кримінальної справи.[5]
для виробництва окремих слідчих дій і оперативно" пошукових заходів слідчий направляє керівникові органа дізнання доручення, обов'язкове для виконання. У ньому чітко формулюються питання, що підлягають з'ясуванню, і викладається інформація, необхідна для його виконання. Строк виконання доручення не повинен перевищувати 10 доби. При неможливості його виконання за цей період слідчий і керівник відповідного підрозділу визначають строк з урахуванням обставин справи. Вибір коштів і методів, необхідних для виконання доручення, є винятковою компетенцією органа дізнання, керівник якого контролює виконання окремих доручень. Без письмового дозволу слідчого категорично забороняється видача кому б те не було втримуються в ІТТ і СИЗО підозрюваних і обвинувачуваних по кримінальних справах, що перебуває в його виробництві, за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.
Начальники ІТТ, СИЗО відповідають за порушення даного вимоги.
Не допускається, без дозволу слідчого, передача в кошти масової інформації яких-небудь відомостей про затримку підозрюваних, обставинах здійснення злочину й даних досудового слідства по кримінальних справах, що перебуває в його провадженні. Планування роботи: На стадії реалізації оперативних матеріалів слідчий і співробітник оперативного підрозділу становлять план слідчих дій оперативно-розшукових заходів, що узгоджується з їх безпосередніми начальниками й затверджується керівником органа.
План містить у собі: пошукові й слідчі версії; дані, підмети встановленню для їхньої перевірки; перелік слідчих дій; обставини, що підлягають установленню оперативним шляхом; строки і виконавців.
Взаємодія органів досудового слідства й дізнання здійснюване на всім протязі їхньої діяльності. Крім перерахованих вище спеціальних форм і видів взаємодії органів дізнання й досудового слідства існують загальні - дія яких не обмежується певними тимчасовими рамками. Одним з таких форм взаємодії є спільне планування.
Погоджене планування слідчих дій і оперативно-розшукових заходів повинне охоплювати всі етапи розслідування злочину. Відповідальність за його безперервність покладає па керівника оперативного підрозділу. План може змінюватися й доповнюватися. Ініціатива