Але не всі господарські договори укладаються на підставі державного замовлення. Отже, ця ознака господарського договору не є абсолютною.

Зміст господарських договорів, які укладаються без державного замовлення, має відповідати господарським намірам і юридичне вираженій згоді сторін. У теорії такі договори називають регульованими, тобто такими, що регулюються самими сторонами.

По-третє, закон обмежує коло суб'єктів, які можуть бути суб'єктами господарських договорів. Згідно зі ст. З Цивільного кодексу та ст. 1 Арбітражного процесуального кодексу суб'єктами господарських договорів є організації - юридичні особи (підприємства, установи, організації), у тому числі колективні сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, індивідуальні, приватні, спільні підприємства тощо, а також громадяни-підприємці.

Отже, господарський договір - це майнова угода господарюючого суб'єкта з контрагентом, яка встановлює (змінює, припиняє) зобов'язання сторін у сфері господарської і комерційної діяльності, при виробництві і реалізації продукції, виконанні робіт, наданні послуг.

Господарський договір згідно із законом співвідноситься з юридичною категорією господарського зобов'язання. Господарське зобов'язання - це врегульоване правом господарське відношення, внаслідок якого одна сторона управнена (уповноважена) вимагати від іншої здійснення господарських функцій - передачі майна, виконання роботи, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконати вимоги щодо предмета зобов'язання і має право вимагати за це зустрічну винагороду (сплату грошей, зустрічні послуги тощо).

Категорія господарського зобов'язання водночас є і загальною (широкою), і частковою (вужчою) стосовно господарського договору. Загальною вона є тому, що господарські зобов'язання виникають з ряду підстав, а саме: з державного замовлення; з іншого акта органу управління; з господарського договору, укладеного на підставі держзамовлення чи іншого управлінського правового акта; з господарського договору, укладеного за простою згодою сторін; з інших підстав, що не суперечать закону (з конкурсу, тендеру, іншого публічного торгу).

Таким чином, з одного боку, господарський договір є лише частковою підставою виникнення господарських зобов'язань. У цьому розумінні категорія господарського зобов'язання узагальнює договірні господарські зобов'язання, основані на договорі. З іншого боку, зміст господарського договору - це сукупність господарських зобов'язань сторін, тобто їх взаємних прав та обов'язків, що виникають саме з такого договору. Тобто категорія господарського договору є узагальненою щодо договірних господарських зобов'язань. Господарський договір - це юридичне джерело договірних господарських зобов'язань.

Порядок розірвання господарських договорів

Зміна і розірвання договорів регламентується главою 53 Цивільного кодексу України (ЦК України), у якій чітко розмежовують зміну й розірвання договорів, що відбуваються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України), так і за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

До угоди пред'являються певні вимоги – зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір , що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. (ст. 654 ЦК України). Оскільки угода являє собою правочин, до неї пред'являються загальні вимоги, передбачені в главі 16 «Правочини» ЦК України .

Щоб розірвати договір за бажанням однієї зі сторін, необхідна наявність цілого ряду умов: *

«вимога про зміну або розірвання договору може бути заявлена стороною в суд тільки після одержання відмови іншої сторони на пропозицію змінити або розірвати договір або при неотриманні відповіді в строк, зазначений у пропозиції, або в строк, встановлений у договорі, а при його відсутності – у двадцятиденний строк , передбачений у ч. 2 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України  (ГПК України) і в ч. 3 ст. 188 ГК України».  Також необхідно пам'ятати, що суд розгляне справу тільки у випадку подання доказів, що підтверджують прийняття позивачем заходів по досудовому врегулюванню суперечки з відповідачем (ч. 2 ст. 11 ГПК України). Таким доказом може бути письмова відмова відповідача від зміни або розірвання договору або підтвердження відправлення відповідачеві таких пропозицій; *

після того як позов буде пред'явлений у суд, він може бути задоволений тільки в наступних випадках: 

- істотне порушення договору іншою стороною (ч. 2 ст. 651 ЦК України);

- істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору (ст. 652 ЦК України).

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу зацікавленої сторони при наявності одночасно наступних умов  (ч. 2 ст. 652 ЦК України):

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. .

На вимогу кожної зі сторін суд визначає наслідки розірвання договору виходячи зі справедливого розподілу витрат, понесених сторонами у зв'язку з виконанням договору.

Зміна умов договору за рішенням суду при наявності істотної зміни обставин допускається лише як виняток. Для цього необхідно також наявність ще одного із двох умов: розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду для сторін, яка значно перевищує затрати необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч. 4 ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 11 і ч. 2 ст. 509 ЦК України до договорів припустимо застосовувати статті ЦК України, що передбачають наступні способи припинення або