Обов'язок опікуна (піклувальника) по захисту прав та інтере-сів підопічних дітей полягає у представництві їх інтересів у відповідних державних, громадських та інших організаціях та установах, а також у відносинах за участю громадян. Однак при визначенні прав і обов'язків опікуна (піклувальника) щодо захисту майнових інтересів підопічних необхідно враховувати вік останніх. Так, опікун є законним представником малоліт-нього і здійснює від його імені і в його інтересах усі необхідні правочини. Але це - особливий вид представництва. Воно вини-кає незалежно від волі підопічного. Опікун не може відмовитись від виконання представницьких функцій щодо підопічного.[29-7ст.]

Піклувальник на відміну від опікуна не виступає від імені підопічного і не перекриває його своїми діями, а надає допо-могу неповнолітньому при здійсненні ним своїх прав і вико-нанні обов'язків, а також охороняє підопічіного від зловживань з боку третіх осіб.

Діяльність опікуна (піклувальника) по захисту прав підопіч-ного хоча і випливає з обов'язку вихованні дітей, але обмежу-ється законодавством. Так, згідно з п. 4.у Правил опікун не має права без дозволу органів опіки та піклування укладати правочини, а піклувальник - давати згоду на їх укладення,

якщо вони виходять за межі побутових.

Правила виносять: правочини, що вимагають нотаріального посвідчення та спеціальної реєст-рації; правочини про відмову від майнових прав, які належать підопічному; правочини про поділ майна; правочини про поділ, обмін та продаж житлової площі, видачу письмових зобов'язань. Зазначений перелік таких правочинів не є ничерпним. До нього можуть бути віднесені й інші правочини.

Органи опіки та піклування мають право, якщо це потрібно для захисту інтересів підопічних, обмежувати право опікуна (піклувальника) на розпорядження вкладами, внесеними будь-ким на ім'я підопічного.

Опікун (піклувальник) подає щорічно, не пізніше 1 лютого, до органу опіки і піклування звіт про свою діяльність за мину-лий рік щодо захисту прав та інтересів підопічних дітей, у тому числі щодо збереження належного їм майна. Орган опіки та піклування може зажадати подання такого звіту в інший визначений ним термін. Після припинення опіки та піклування опікун (піклувальник) подає загальний звіт про свою діяльність[50-41с].

Орган опіки та піклування здійснює контроль за діяльністю опікунів (піклувальників) шляхом планових відвідувань осіб, які перебувають під опікою (піклуванням). Періодичність таких відвідувань установлюється окремим графіком, але не частіше ніж раз на рік, крім першої перевірки, яка проводиться через З місяці після встановлення опіки (піклування) (п. 4.14 Правил).

Про результати перевірки складається акт у двох примірни-ках, один з яких зберігається в органах опіки і піклування та є підставою для оцінки діяльності опікуна (піклувальника), а інший передається опікуну (піклувальнику).[30-9ст.]

Орган опіки та піклування зобов'язаний, а особа, стосовно якої припинено опіку (піклування), мають право вимагати від опікуна або піклувальника відшкодування збитків, завданих підопічному недобросовісним виконанням опікуном або піклу-вальником своїх обов'язків. Відповідальність опікуна чи піклу-вальника за шкоду, заподіяну підопічному, визначається загаль-ними правилами цивільного законодавства

Стаття 253 СК визначає, що дитина повинна надати згоду на те, щоб її було передано у сім'ю патронатного вихователя. Дитині в доступній формі роз'яснюється сутність передачі її на виховання конкретній людині, наслідки укладення договору про патронат, а також забезпечується знайомство дитини із майбутнім виховате-лем.

Законом у випадку передачі дитини на підставі договору про патронат, як і при усиновленні не встановлена форма згоди дитини на проживання у сім'ї патронатного вихователя. Вважається, що така згода повинна бути надана у будь-якій письмовій формі. Однак ця згода не може мати характер формальності. Треба спро-могтися виявити дійсне бажання дитини. Згода дитини не може носити загальний характер, а повинна торкатися конкретної особи і бажання дитини, щоб її на виховання передали саме цій особі.

Не визначено законодавчо також, після досягнення якого віку дитина взмозі надати таку згоду. За таких обставин залишається відкритим і питання, хто повинен визначити той момент або вік, після досягнення якого дитина, в силу своїх фізичних, психічних та розумових здібностей може висловити таку згоду.

Оскільки СК не уточнює, ким виявляється згода дитини на передачу у сім'ю патронатного вихователя, а також момент, пов'язаний із віком дитини, з якого дитина усвідомлює факт передачі її на виховання і може висловити згоду, вважається, що цим органом повинен бути орган опіки та піклування.

За виховання дитини патронатному вихователю встановлю-ється плата, розмір якої визначається за його домовленістю з орга-ном опіки та піклування.

Патронатний вихователь, на відміну від усиновителя, опіку-на чи піклувальника, виконує свої обов'язки по вихованню, забез-печенню та утриманню дитини за плату.

Плата за виховання дитини патронатному вихователю, розмір якої встановлюється за його домовленістю з органом опіки і піклу-вання, є однією з основних умов договору про патронат. В сімейно-му законодавстві це питання потребує досконального врегулюван-ня, оскільки, при укладенні договору, патронатного вихователя, безперечно, буде хвилювати розмір плати, яку він отримує внаслі-док виконання своїх обов'язків. В свою чергу держава, в особі ор-гану опіки та піклування, створює умови і вимагає від патронатно-го вихователя сумлінної поведінки по відношенню до дитини, аби не допустити набуття діяльністю, що здійснюватиметься на під-ставі договору про патронат, ознак комерційної.

Повинні бути відповіді на запитання: з бюджету якого рівня здійснюється плата патронатному вихователю за виконання ним своїх обов'язків за договором про патронат; нижні та верхні межі розміру цієї плати чи диференціація, періодичність виплат, чи можливе