опіки та піклування при встановленні опіки, піклування орган опіки та піклування оформляє на кожно-го підопічного особову справу із занесенням до неї усіх документів, яка зберігається в органах опіки та піклування за місцем проживання підопічного протягом 75 років. Особова справа підопічного нумерується і під відповідним номером зано-ситься до реєстру, який ведеться органом опіки та піклування. Окрім реєстру ведеться алфавітна книга або картотека. На обкла-динці зазначаються номер справи, прізвище, ім'я та по батькові підопічного й опікуна або піклувальника, їх місце проживання, рік і дата заведення справи. На зворотному боці обкладинки на-клеюється аркуш паперу з описом документів, що знаходяться у справі.
Діти-сироти, діти, покинуті своїми батьками, завжди відно-силися до кола нужденних категорій громадян. До цих дітей з боку держави завжди виявлялася підвищена увага і турбота. У за-конодавстві офіційне визнання отримав термін «діти, позбавлені батьківського піклування». Про їх право на особливий захист, державну допомогу спеціально говориться в Конвенції про права дитини.[36-444с.]
У статті 52 Конституції України закріплена рівність дітей у сво-їх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.[1-52ст.]
СК України віддає пріоритет сімейному вихованню дітей (ст.ст. 1, 5 СК). Право дитини на проживання в сім'ї є одним з найважливі-ших прав кожної дитини. Здебільшого в цьому випадку мова йде про проживання і виховання дитини в сім'ї своїх батьків. Відносно дітей, які залишилися з різних причин без піклування батьків, за-безпечення права на виховання в сім'ї означає, що при виборі орга-нами опіки і піклування форм виховання таких дітей перевага від-дається сімейним формам виховання (передача на усиновлення, під опіку (піклування) та іншим формам такого роду виховання, встановленими законами України, в тому числі на умовах догово-ру про патронат.
Інститут патронату був відомий сімейному праву ще за ра-дянського періоду нашої історії. Поняття патронату вперше з'я-вилося в Сімейному кодексі України, прийнятому Верховною Ра-дою України 10 січня 2002 року. Раніше в нормативних актах за-стосовувалися формули «прийомна сім'я» та «дитячий будинок сімейного типу».
Положенням про дитячий будинок сімейного типу, затвердже-ним постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року врегульовані питання влаштування дітей до дитячого будин-ку сімейного типу, їх правовий статус, права та обов'язки батьків-вихователів, матеріальне забезпечення дитячого будинку сімейно-го типу. Метою створення дитячого будинку сімейного типу є по-дальше посилення державної допомоги дітям-сиротам і дітям,
позбавлених батьківського піклування, забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, по-збавлених батьківського піклування.
Порядок утворення і діяльності прийомної сім'ї, влаштування дітей до неї, права та обов'язки прийомних батьків, а також мате-ріальне забезпечення прийомної сім'ї регулюються Положенням про прийомну сім'ю, затвердженим постановою Кабінету Міні-стрів України від 26 квітня 2002 року. Метою утворення прийом-ної сім'ї є влаштування дітей-сиріт дітей позбавлених батьківсь-кого піклування у сім'ї для формування у родинному колі повно-цінних особистостей забезпечення належних умов для зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківсько-го піклування, шляхом влаштування їх у сім'ї на виховання та спільне проживання.
Патронат над дітьми є однією з форм влаштування на вихован-ня дитини, яка залишилася без батьківського піклування.
Патронат істотно відрізняється від інших форм прийняття ді-тей на виховання. Від усиновлення - договірним і тимчасовим ха-рактером відносин; від опіки і піклування - віковими обмеження-ми підопічних, порядком та способом оформлення відносин; від прийомної сім'ї та дитячого будинку сімейного типу - способом і порядком передачі дитини, а також кількістю вихованців.
В основу відносин патронату над дітьми покладається договір про патронат, укладений між органами опіки та піклування і гро-мадянином, який бере на виховання дитину.
Згідно зі ст. 252 СК за договором про патронат орган опіки та пі-клування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбав-лена батьківського піклування, на виховання у сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату. В цій статті дуже важливою є вказівка на те, що прийняття дитини на виховання на умовах патронату можливе лише окреми-ми громадянами, а не існуючими ще сьогодні дитячими будинка-ми сімейного типу, що є близькими за структурою до закладів.
У науці існують різні підходи до визначення природи договору про патронат. Одні вважають, що цей договір є цивільно-право-вим, інші розглядають його як договір сімейно-правовий, а дехто вважає, що договір про патронат містить в собі ознаки як цивіль-но-правового, так і сімейно-правового договору.
На сьогоднішній день ще не існує примірної форми і змісту до-говору про патронат. В Сімейному кодексі вказані лише основні позиції договору в загальному вигляді. Умови утримання дітей, які забезпечуються державою, їх виховання та освіта у сім'ї патро-натного вихователя повинні бути максимально наближені до ана-логічних умов у типовій батьківській сім'ї, а по забезпеченню ди-тини - до дитячих інтернатних закладів, відповідати існуючимособистостей, забезпечення належних умов для зростання
Встановлення та припинення опіки,піклування та патронату.
Встановлення опіки над дітьми, які не досягли 14 років, і піклування над дітьми у віці від 14 до 18 років пояснюється різним обсягом їх цивільної дієздатності. Так, відповідно до ст. 31 ЦК фізична особа, яка не досягла 14 років, має часткову цивільну дієздатність (точнішим було б твердження, що мало-літня особа, як правило, є недієздатною). Вона може самостій-но вчиняти лише дрібні побутові правочини (інші правочини, за винятком тих, що передбачені ст. 68 ЦК, від імені та в інтересах підопічного