Відповідно до ч. 5 ст. 63 ЦК фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Це може мати місце, наприклад, тоді, коли у особи, над якою встановлено опіку або піклування, є майно, що знаходиться в іншій місцевості. У такому разі опіка над цим майном встанов-люється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна (ч. 1 ст. 74 ЦК).[39-74ст.] Особі, призначеній опікуном або пік-лувальником, видається посвідчення (п. 3.1 Правил опіки та піклування).

Рішення про встановлення опіки, піклування приймається на підставі передбачених Правилами опіки та піклування доку-ментів. Зокрема, для цього потрібні акт обстеження умов життя майбутнього опікуна або піклувальника; акт обстеження умов життя особи, яка має потребу в опіці чи піклуванні, та опис її майна; копія Свідоцтва про народження цієї особи; довідки про стан її здоров'я та здоров'я майбутнього опікуна або піклу-вальника.[10-3ст.]

Встановлення опіки та піклування над дитиною або вста-новлення опіки над недієздатною особою може бути підставою для набуття громадянства України. Так, ст. 12 Закону України "Про громадянство" (в редакції Закону України від 18 січня 2001 р. "Про громадянство України") передбачає, що дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і над якою вста-новлено опіку чи піклування громадянами України або особа-ми, одна з яких є громадянином України, а друга - іноземцем, стає громадянином України з моменту постановления рішення про встановлення над нею опіки чи піклування. А згідно зі ст. 13 цього Закону іноземець або особа без громадянства, яка проживає в Україні на законних підставах і визнана судом недієздатною, над якою встановлено опіку громадянином Ук-раїни, стає громадянином нашої держави з моменту набрання чинності відповідним рішенням суду.

Відповідно до ст. 245 СК якщо дитина постійно проживає у дитячому закладі або закладі охорони здоров'я, функції опіку-на та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів. Аналогічне положення щодо фізичних осіб, які перебувають у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення і над якими не вста-новлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, закріплене у ст. 66 ЦК у п. 3.6 Правил опіки та піклування.

Органи опіки та піклування, а після припинення опіки та піклування особа, яка знаходиться під опікою чи піклуван-ням, мають право вимагати від опікуна або піклувальника відшкодування майнової шкоди, заподіяної йому несумлін-ним або недбалим виконанням опікунських обов'язків.

Опікуни і піклувальники можуть бути за їх проханням звільнені від виконання своїх обов'язків, якщо орган опіки та піклування визнає, що дане прохання викликане поважною причиною. Під поважними причинами слід розуміти хворобу опікуна або піклувальни-ка, зміну умов їх життя, тривале відрядження.

Оскільки піклувальник над повнолітньою особою, яка має фізичі недоліки, призначається за проханням останньої, то за його проханням він в будь-який час може бути звільне-ний від своїх обов'язків.

Органи опіки та піклу-вання, за своєю ініціативою, за клопотанням, підопічних, державних або громадських організаційна також за заявою будь-яких осіб, можуть звільнити опікуни чи піклувальника від виконання покладених на нього обо з'язківі коли встановлять, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або не належним чином виконує свої обов'яз-ки.[49-62с]

Зловживання опікунськими обов'язками, тобто викорис-тання опіки з корисною метою і на шкоду підопічного (на-приклад, зайняття житлової площі, використання майна, яке лишилося після смерті батьків) або залишення підопічних без нагляду та необхідної допомоги, тягнє за собою кримі-нальну відповідальність.[11-2ст.]

Опіка припиняється автоматично з досягненням неповно-літніми 14 років, а також у випадку смері підопічного. 3а рішенням органу опіки та піклування опіка ирипиняється з поверненням неповнолітніх, яким виповнилося 14 років,

на вихованкя батькам; у випадку видужання або значного

поліпшенні здоров'я особи, яка була визнана недієздатною, і поновлення її судом у дієздатності .

Піклування припиняється автоматично без спеціального на те рішення органів опіки та піклування з досягненням підопічним 18 років, при вступі неповнолітньої особи в шлюб, внаслідок смерті особи, яка перебувала під піклуванням.[5-157ст.]

За рішенням органів опіки та піклування піклування при-пиняється у випадку скасування судом обмеження в дієздат-ності осіб, які зловживали спиртними напоями або нарко-тичними засобами, а також, коли відпали причини, які викликали встановлення піклування над особами, які за ста-ном здоров'я не могли самостійно захищати свої права (на-приклад, особи вилікувалися від такої хвороби, як сліпота, глухота).[38-200с.]

Призначеним опікунам (піклувальникам) для здійснення покладених на них завдань часто приходиться залишати свої житлові приміщення і проживати біля осіб, опікунами або піклувальниками яких вони є. Для цих випадків законодав-ством (пункт 4 частини 2 статті 71 Житлового кодексу Ук-раїни) передбачено, що при залишенні своїх квартир у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна або піклувальника за ними зберігається житлове приміщення протягом всього часу ви-конання цих обов'язків. Однак права на житлову площу підопічних опікун або піклувальник не набувають, незалежно від тривалості їх проживання на цій житловій площі .Опіка і піклування, перш за все, припиняються у разі пере-дачі дитини батькам чи усиновлювачам (ч. 1 ст. 76 ЦК). При-пинення опіки не означає, що дитина не перебуває більше під опікою у широкому значенні цього слова. Обов'язки опікуна у цьому випадку переходять до батьків або усиновлювачів дити-ни. Батьки і усиновлювачі мають переважне право перед ін-шими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними (ч. 1 ст. 163, ч. 4 ст. 232 СК).

Повернення батьків, які були визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими, відбували покарання в місцях позбав-лення волі, перебували під вартою на час слідства