На усиновлення дитини, над якою встановлено опікуна чи піклування, потрібна згода опікуна або піклувальника, неза-лежно від згоди батьків. Якщо опікун піклувальник не дав зго-ди на усиновлення дитини, така згода може бути дана органом опіки та піклування. Усиновлення може бути проведене без згоди опікуна, піклувальника або органу опіки та піклування, якщо суд встановить, що усиновлення відповідає її інтересам (ст. 221 СК). У тих випадках, коли суд або орган опіки та піклування дійдуть висновку про необхідність дозволити уси-новлення дитини, а опікун чи піклувальник не дають своєї згоди, то усиновлення дитини є неможливим до тих пір, поки не буде припинено опіку чи піклування.[12-3ст.] За таких обставин припинення опіки (піклування) має передувати здійсненню усиновлення, хоча формально обидва рішення можуть бути прийняті одночасно. За наявності згоди опікуна (піклувальни-ка) на усиновлення дитини судове рішення про усиновлення припиняє раніше встановлену над дитиною опіку (піклування) і в цьому випадку особливого рішення про припинення опіки (піклування) не потрібно.

За досягненням малолітньою дитиною чотирнадцяти років встановлена над нею опіка припиняється і особа, яка викону-вала обов'язки опікуна, стає піклувальником (ч. 2 ст. 76 ЦК). У цьому разі спеціальне рішення органу опіки та піклування чи суду не потрібне, оскільки припинення опіки є безспірним. Піклування припиняється у разі набуття неповнолітнім під-опічним повної цивільної дієздатності: по досягненні 18 років (ч. 1 ст. 34 ЦК), у разі реєстрації неповнолітньою особою шлюбу (ч. 2 ст. 23 СК, ч. 2 ст. 34 ЦК), у разі надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності (ст. 35 ЦК). Факт набуття підопічним повної цивільної дієздатності припиняє відносини піклування автоматично, незалежно від того, чи ви-несено органом опіки та піклування або судом рішення про припинення піклування.[39-73с.]

Опіка та піклування припиняються також у разі смерті опікуна піклувальника. Орган опіки та піклування призначає під-опічному нового опікуна чи піклувальника або обирає іншу форму влаштування підопічного (для дитини це може бути усиновлення, патронат, прийомна сім'я, дитячий будинок сімейного типу, школа-інтернат). Підставою припинення опіки і піклування є також смерть підопічного.

Окремою підставою припинення як опіки, так і піклування може бути звільнення опікуна і піклувальника від їхніх повно-важень відповідно до ст. 75 ЦК за їхньою заявою або за ініціативою прокурора, органу опіки та піклування, заінтересо-ваних осіб.

Звільнення опікуна та піклувальника відрізняється від ін-ших випадків припинення правовідносин опіки та піклування такими прикметними ознаками:

1) передумовою звільнення опікуна чи піклувальника є наяв-ність певних об'єктивних обставин, які вказують на те, що продовження відносин опіки (піклування) за участю призначеного опікуна чи піклувальника суперечить інтересам підопічної особи;

2) обов'язкова умова звільнення опікуна чи піклувальника наявність відповідного рішення органу опіки та піклування
чи суду;

3) одночасно із рішенням про звільнення опікуна чи піклу-вальника орган опіки та піклування або суд вирішує питан-ня про призначення нового опікуна чи піклувальника або про вибір іншої форми влаштування особи, яка потребує опіки чи піклування.[13-5ст.]

Діти над якими встановлюються опіка та піклування

Опіка встановлюється над малолітніми особами -дітьми, які не досягли 14 років. Піклування встановлюється над неповно-літніми особами віком від 14 до 18 років.

Опіка та піклування можуть бути встановлені лише над дітьми, які залишилися без батьківського піклування (ч. 1 ст. 243 СК).

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» від 24 квітня 2001 р. до категорії таких дітей належать:діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з по-збавленням батьків батьківських прав (ст.ст. 164-169 СК),відібранням дитини у батьків без позбавлення батьківських прав (ст. 170 СК), визнанням батьків безвісно відсутніми,
визнанням батьків недієздатними, оголошенням їх померлими,відбуванням покарання в місцях позбавлення волі, перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх ор-ганами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від спла-ти аліментів та відсутністю відомостей про їхнє місцезна-ходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки;

підкинуті діти;діти, батьки яких невідомі;діти, від яких відмовилися батьки (ст. 143 СК);

безпритульні діти - діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім'ю або дитячі заклади, де вони виховувалися,й не мають певного місця проживання.

В основі виникнення патронату над дітьми лежить фактичний
склад, до якого входять: визнання дитини сиротою або такою,яка з інших причин позбавлена батьківського піклування, до-говір про патронат та передача дитини у сім 'ю патронатного вихователя.

Дитина може бути передана у сім'ю патронатного виховате-ля лише після того, як вона на загальних підставах визнана си-ротою або позбавленою батьківського піклування. Патронатному вихователю надається можливість підібрати ту дитину, яку він бажає виховувати. Законодавство, на жаль, невирішує пи-тання щодо того, чи можна передавати під патронат дитину, у
якої є рідні неповнолітні брати і сестри, які до цього моменту
виховувалися разом. Я вважаю, що, хоча такі форми, як усинов-лення і патронат, різняться одна від одної, в них одна мета -виховання дитини, позбавленої батьківського піклування. Тому, виходячи з аналогії закону, зокрема ст. 210 СК, неповнолітні бра-ти і сестри не можуть біти роз'єднані при передачі їх під патро-нат. І лише