- форма ушкоджень (лінійна, кругла, трикутна);

- характер і розташування слідів крові (бризка, помарки, патьоки); яким видом зброї заподіяні тілесні ушкодження;

- давність заподіяння тілесних ушкоджень;

- категорія тілесних ушкоджень (тяжкі, середньої ваги, легкі); Освідування може супроводжуватися оглядом одягу, що також оформляється окремим протоколом, де вказується наступне:

кількість ушкоджень, їхня форма і розміри; вид ушкоджень (наскрізний отвір, потертості, опалення й ін.);

характер країв отворів (рівні, звивисті);

наявність і розташування слідів крові і сторонніх часток (цегельна пилюка, бруд, осколки скла, сліди металу).

Освідування може супроводжуватися фотозйомкою. Зауваження освідуємого і понятих заносяться до протоколу і всіми учасниками підписуються. Оглянутий одяг упаковується і вилучається.

^ Ексгумація трупа,

У відповідності зі ст. 192 п. 2 УПК України при наявності необхідності й підстав робиться ексгумація трупа, тобто витяг трупа з місця поховання.

Ексгумація трупа робиться з метою: для повторного огляду після його поховання; для повторної судово-медичної експертизи або судово-медичного дослідження (якщо воно раніше не проводилося);

для впізнання (якщо воно можливе по давнині поховання).

Давність поховання не є перешкодою ексгумації. Рішення про ексгумацію трупа слідчий оформляє мотивованою постановою. У ньому, крім даних, передбачених ст. 130 УПК України (відповідно до цієї статті в постанові вказується місце і час упорядкування постанови, посада і прізвище слідчого, номер справи, по якому робиться слідство, обгрунтування і стаття УПК України, на підставі якої прийняте рішення). Слідчий вказує який саме труп підлягає ексгумації, де і коли він був похований, підстави і ціль ексгумації. Постанову затверджує територіальний прокурор, а якщо ексгумація робиться в іншому районі, санкцію можна одержати від прокурора цього району або міста.

Для проведення ексгумації на цвинтар потрібен дозвіл санзпидемстанции.

Ексгумація робиться в присутності слідчого, понятих, судмедзкс перта, представника адміністрації цвинтаря й осіб, яким буде пред'явлений труп на впізнання. Місце поховання встановлюється по документах цвинтарних контор або показанням родичів.

Перед тим. як розривати могилу фіксується загальний вид поховання і робиться фотозйомка. Всі наступні стадії ексгумації також фіксуються. Після відкопування труни, вона оглядається потім розкривається й оглядається труп, шо знаходиться в ній, і його одяг. Складається протокол ексгумації, у якому фіксуються наступні докладні відомості:

відомості про особу, що вказала на місце поховання; стан трупа, а якщо труп пред'явлений на впізнання вказуються прикмети, за якими труп був пізнаний;

вказуються результати зовнішнього вигляду трупа; у протоколі вказується точне місце поховання; вид могили; надгробні пам'ятники; глибину поховання; характер грунту.

Важливо, щоб у протоколі були відображені ті фактичні дані, що дозволяють зробити вивід про особистість людини, чий труп був ексгумований.

Судово-медичний розтин може бути зроблене як на місці ексгумації, так і в спеціальному помешканні, куди варто обережно перенести труну з трупом.

Ніякі зміни трупа не можуть служити підставою для відмови від його повного судово-медичного дослідження.

До кримінальної справи додасться довідка про те, коли і хто робив поховання трупа після ексгумації. Довідку таку видає адміністрація цвинтаря.

Протокол, складений за результатами ексгумації підписує

слідчий і всі особи, що були при ексгумації.