внутрішніх справ дозволяє встановити особу по слідах на місці події, якщо дані про неї є в тому або іншому виді обліку; перевірка по пулегильзотеке сприяє розкриттю фактів використовування даного екземпляра вогнепальної зброї при здійсненні інших посягань і т.п. обліково-реєстраційна інформація також повинна оперативно використовуватися в ході розшукових дій.
Допит потерпілих і свідків на цьому етапі, як і інші слідчі дії, служить в першу чергу цілям отримання розшукової інформації. Предмет допиту:
коли, де і як було вчинено злочинне посягання, в чому воно полягало, на що було направлено;
хто вчинив злочин, скільки було злочинців, які їх прикмети, риси зовнішності; як розподілялися ролі між ними, хто ними керував; як зверталися злочинці один до одного, чи виявлялися які-небудь особливості голосу і мови у кого-небудь з них (акцент, шепелявість, заїкання, використовування злочинного арго і ін.);
чи були у злочинців транспортні засоби, які саме, які їх ознаки, номерні знаки або їх елементи, хто ними управляв;
що викрадене: найменування і ознаки речей; характер цінностей і їх вартість; сума і номінал викрадених грошей;
чи бував хто-небудь з підозрюваних на місці злочину до його здійснення, з якого приводу, під яким приводом, чим цікавився;
кого підозрює в здійсненні злочину, на якій підставі. як можуть бути використані злочинцями викрадені речі; чи не давали потерпілі оголошень про обмін квартири, продаж віщої, пропозицію послуг і т.п.
При вказівці потерпілими або свідками прикмет злочинців нерідко виготовляють їх синтетичні портрети, організовують розшук злочинців пошуковими групами в місцях їх можливої появи., для цього привертають потерпілих і свідків.
Розшук викраденого або використаного злочинцями автомобіля здійснюється у взаємодії із службою ГИБДД, у тому числі з використанням АЇПС ГИБДД. Перевіряються гаражі автопредприятий, платні стоянки, робиться обхід дворів, тупиків і інших місць, де може бути прихований автомобіль або де можливе його перефарбовування, розбирання на запасні частини.
§ 3. Особливості подальших слідчих дій
Затримання і допит підозрюваного. Позитивним результатом пошукових дій "по гарячих слідах" з'явиться встановлення і затримання підозрюваного. Залежно від наявних відомостей про його особу і можливість озброєного опору розв'язується питання про склад оперативної групи і тактику затримання. Якщо злочин вчинений групою, склад якої ще точно не відомий, слід на якийсь час зберегти в таємниці сам факт затримання. Якщо належить затримати декількох чоловік в різних місцях, створюється потрібне число оперативних груп, дії яких узгоджуються за часом. Затримання може бути доручено підрозділам особливого призначення або швидкого реагування, які здійснять це професіонально і при необхідності скритно від оточуючих.
Підозрюваного доцільно допитати зразу ж після затримання з тим, щоб також оперативно використовувати одержану від нього інформацію.
При допиті з'ясовується:
як виник намір вчинити злочин, що цьому сприяло; від кого одержана інформація про предмет посягання, сприятливих умовах його здійснення, чи мало місце наперед обіцяне приховування;
хто окрім затриманого брав участь в здійсненні злочинної акції, чи утворюють цих осіб разом із затриманим організовану групу, який її склад, ким вона очолюється, як розподілені ролі між членами групи і т.д. — все про цю групу;
обставини досконалого злочину, використані знаряддя, їх місцезнаходження в даний момент, джерело придбання;
якщо використовувалися транспортні засоби, то які, кому належать, яка роль водія;
якщо предметом злочину були речі, інші матеріальні цінності, гроші, то у кого і де вони знаходяться в даний час, як були реалізовані або як передбачається їх реалізувати, через кого чи займалася та особа придбанням викрадених речей раніше.
Цей перелік носить, зрозуміло, зразковий характер.
Зразу ж після допиту, а іноді і паралельно з ним проводяться обшуки житла затриманого і інших приміщень, до яких він мав доступ. Обшуки можуть проводитися і у його зв'язків, а також у виявлених співучасників. Основна вимога — раптовість і оперативність чітка організація обміну інформацією між групами, провідними одночасні обшуки в різних місцях. Це необхідне для оперативного ж використовування одержаної інформації як в розшукових цілях, так і для доведення і подолання протидії розслідуванню з боку затриманих.
При виробництві розслідування "по гарячих слідах" можливе пред'явлення для пізнання осіб і предметів — потерпілим, свідкам, посібникам. Така необхідність може виникнути і відносно організатора злочинної групи, який особисто злочин не скоював, але зустрічався потерпілому або свідку раніше.
Організаційно процес розслідування "по гарячих слідах" може здійснюватися в наступних варіантах:
1) слідчо-оперативна група, що виїжджає на місце події, через ситуацію (вимагаючої, наприклад, невідкладного огляду ще одного місця події), що склалася, вимушена на цьому закінчити свою діяльність по справі, подальше розслідування якого доручається іншому слідчому або іншій слідчо-оперативній групі;
2) слідчо-оперативна група, що виїжджала на місце події, проводить потім розслідування в повному об'ємі і з цієї миті не відволікається на інші доручення;
3) слідчо-оперативна група виконує всі дії початкового етапу аж до затримання винен, а потім передає виробництво по справі іншому слідчому або слідчо-оперативній групі.
Успішне розкриття злочину "по гарячих слідах" не тільки свідчить про високий професіоналізм слідчих і оперативного співробітника, але і одержує значний суспільний резонанс, сприяючи підвищенню авторитету правоохоронних органів.