Успішному функціонуванню органів влади, їх організації, безумовно, дуже спри-яли розум і освіта великого князя Ярослава. Він добре розумів необхідність дружньої, злагодженої діяльності по управлінню Київською Руссю, діяльності, що виключає-бездумні сварки і невиправдані суперечності між центром і регіонами. Пророче лунали слова заповіту, який залишив 1054 р. своїм синам Ярослав: "Ось я полишаю світ цей, сини мої; живіть у любові, оскільки ви брати, від одного батька і однієї матері. І якщо будете жити в любові один до одного. Бог буде д вами і підкорить вам ворогів ваших... Якщо ж будете в ненависті жити, у розбраті і міжусобицях, то загинете самі й загубите. землю батьків своїх і дідів своїх, яку вони здобували "трудом своїм великим".

Ярослав Мудрий велике значення у зміцненні державності надавав успішній правотворчій діяльності. В цьому, як і в інших державних справах, він був гарним прикладом своїм синам — місцевим правителям. Попервах після смерті Ярослава його сини, керуючись заповітом батька, прийняли Збірник прав — другу частину короткої редакції "Руської правди" — ''Правду Ярославичів", намагаючись у такий спосіб посилити доцентрові фактори, щоправда, в кінцевому підсумку з ряду причин не досить успішно.

Говорячи про правовий спадок Ярослава, треба насамперед підкреслити високий рівень "Правди Ярослава", найважливішої складової частини "Руської Правди". "Пра-вда Ярослава", як і "Руська Правда" в цілому, не поступалася іншим середньовічним' пам'яткам права Заходу: Салічній, Ріпуарській, Алемянській, Саксонській, Англо-Саксонським та іншим варварським правдам. Це значною мірою стосується як форми, так і змісту правових пам'яток. "Руська Правда" об'єднувала, враховуючи динаміку розвитку Київської Русі, як норми звичаєвого права, так і поточну законодавчу діяль-ність князів і судовий прецедент.

Ярослав брав активну участь у правотворчій діяльності до останніх років життя, про що свідчить прийняття ним спільно з митрополитом Іларіоном у 105І-І054 рр. церковного статуту, за яким церква мала право суду над віруючими за порушення християнських норм моралі, звичаїв сімейного життя.

Право Київської Русі епохи Ярослава відображало успішний процес становлення феодалізму у Давньоруській державі. Своєю правотворчою, як і іншою державною діяльністю, Ярослав прославив Київську Русь — велику давньоруську державу.

Президент сучасної незалежної України Леонід Кучма, віддаючи належне вели-кому Київському князю, насамперед його діяльності по розбудові Давньоруської дер-жави і права, за клопотанням української юридичної громадськості присвоїв своїм Указом від 4 листопада 1995 р. ім'я Ярослава Мудрого Національній юридичній академії. Тим самим ще раз було підкреслено значення історичної пам'яті, без якої є неможливим будівництво сучасної демократичної української держави.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:

Шульженко Ф. П., Наум М.Ю. Історія політичних і правових вчень. – К.:Інтер, 1999. – 304с.

Рогожин М.В. Ярослав Мудрий – видатний державний діяч, великий князь Київської Русі // Право України, №4, 1996 р.