щоріч-но забезпечувати себе власним високоякісним насінням уро-жайних і пристосованих до місцевих умов сортів зернових, зернобобових, олійних культур і трав, вважаючи це одним із найважливіших засобів для виконання завдань по дальшому підвищенню врожайності всіх сільськогосподарських культур і всебічному розвитку громадського тваринництва.
Насіннєві фонди сільськогосподарських підприємств не-доторканні, їх слід ретельно оберігати і витрачати тільки на посівні цілі. Особи, винні в порушенні встановленого поряд-ку створення в КСГП (СпС, ВСГК тощо) власних насіннєвих фондів, притягуються до відповідальності. Відповідно до ст. 7 Закону "Про власність" нині і на основні насіннєві фонди може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів.
Основний фуражний фонд утворюється з одержаного уро-жаю для годівлі худоби у розмірі річної повної потреби. Від-повідно до пунктів 5.14 і 9.5 Примірного зразка статуту КСГП виділяє корми для громадського поголів'я худоби і птиці в розмірі повної потреби, а для худоби і птиці, які знаходяться в особистих підсобних господарствах його членів та інших громадян, — на договірній основі.
У колективному сільськогосподарському підприємстві також утворюється страховий насіннєвий фонд, який вико-ристовується у випадку неврожаю. Він повинен щорічно оновлюватися шляхом його заміни та поповнення насінням нового врожаю. Цей фонд зберігається і обліковується окре-мо від основного насіннєвого фонду і може бути використа-ний лише за цільовим призначенням.
Основний фуражний фонд утворюється з одержаного уро-жаю для годівлі худоби в розмірі річної потреби. Підприєм-ство виділяє корми для видачі або продажу його членам та працівникам.
Грошовий фонд оборотних коштів КСГП, ВСГК, АСГТ створюється в таких розмірах, які забезпечують його нор-мальну господарську діяльність, для задоволення поточних потреб і проведення всієї сукупності витрат в незавершене виробництво в усіх галузях громадського виробництва.
У системі громадських фондів КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ першорядне місце належить фондам оплати праці і економіч-ного стимулювання. Правове регулювання відносин з оплати праці провадиться відповідно до ст. 19 Закону "Про колек-тивне сільськогосподарське підприємство", ст. 24 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" та на підставі Стату-ту і Положення про оплату праці членів колективних сіль-ськогосподарських підприємств.
Для задоволення власних культурно-побутових потреб членів і працівників підприємства та їх рідних, підготовки молодих спеціалістів сільського господарства, механізаторів, підвищення кваліфікації, а також придбання обладнання для культурно-побутових установ підприємство утворює культур-но-побутовий фонд.
У колективних сільськогосподарських підприємствах мо-жуть утворюватися й інші громадські фонди, необхідні для за-безпечення виробничої діяльності та задоволення матеріаль-них і культурних потреб їхніх членів та працівників, що пра-цюють за трудовим договором.
Право власності сільськогосподарського кооперативу визнається за ним відповідно до ст. 20 Закону "Про сільсько-господарську кооперацію". У цій статті міститься правова норма, тотожна за змістом ст. 7 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство". Поряд з цим ст. 20 ви-значає розмежування власності сільськогосподарського коо-перативу на пайовий і неподільний фонди. Порядок форму-вання і розміри неподільного фонду встановлюються Стату-том кооперативу.
Цивільно-правова охорона — це примусове витребування підприємствам майна із чужого незаконного володіння, від-шкодування завданої шкоди і застосування майнових санкцій за порушення договорів КСГП, ВСГК, АСГТ. Так, згідно зі ст. 440 Цивільного кодексу України, шкода, завдана підпри-ємству підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка заподіяла шкоду.
Кримінально-правові заходи застосовуються до осіб, які здійснили злочин" проти власності і майнових інтересів КСГП, ВСГК, АСГТ. Афарно-правовій відповідальності при-свячено спеціальний розділ цього підручника.
Визначальною ознакою сільськогосподарського підпри-ємства, заснованого на частковій (пайовій) власності його членів (наприклад, у КСГП, СпС, ВСГК тощо), є існування пайового фонду майна членів цих підприємств з відповідним правовим режимом. Згідно з законодавством і статутами КСГП, СпС, ВСГК пайовий фонд майна членів зазначених суб'єктів підприєм-ництва складають знаряддя та засоби виробництва. До пайо-вого фонду майна членів підприємства включаються: вартість основних виробничих і обігових фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відпо-відна частка від участі в діяльності інших підприємств і орга-нізацій. Сума пайових фондів майна, яка належить членам КСГП, СпС, ВСГК, становить їх пайовий фонд.
Майнові, пайові відносини регулюються нормами Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (ст. 9), Статутом і Положенням про пайовий фонд майна членів ко-лективного сільськогосподарського підприємства. Залежно від мети використання пайового фонду, його матеріального характеру та правового режиму існує два види пайових фондів членів підприємства.
Перший з пайових фондів існував у роки заснування ко-лективних господарств у вигляді сільськогосподарських арті-лей. Порядок створення такого фонду передбачався Примірним статутом сільськогосподарської артілі, прийнятим у 1930 р. і у 1935 р. Згідно з цим нормативно-правовим актом і Статутом сільськогосподарської артілі селяни, які ставали членами артілі, усуспільнювали належні їм на праві власності знаряддя виробництва. Усуспільнене майно згідно із статутом переходило у власність артілі (колгоспу). Частина вартості цього майна зараховувалась до неподільного фонду колгоспу, а частина була пайовим внеском селянина-колгоспника, який вступав до колгоспу. Колгоспникові за статутом надавалося право одержати пай в разі виходу зі складу колгоспу. Будь-яких матеріальних винагород селянин-колгоспник за усуспільнене майно не одержував. Примірний статут колгос-пу, прийнятий у 1969 р. (а він також мав юридичну силу підзаконного акта), не містив згадки про пайовий фонд. Внаслі-док цього члени колгоспу, які усуспільнювали знаряддя і за-соби виробництва при створенні колгоспу, по суті, були по-збавлені права на усуспільнене майно, яке в такий спосіб перетворювалось на виключну власність колгоспу.
3. Істотно відмінним економічним змістом і правовим ре-жимом характеризуються пайові фонди майна членів КСГП, про які йдеться в ст. 9 Закону "Про колективне сільськогос-подарське підприємство" та у внутрішньогосподарських локальних правових актах. Основна мета і ознака цього фонду полягає у піднесенні ролі майнових прав