кожного окремого члена підприємства як суб'єкта права власності на його май-но, наближення його матеріальних інтересів до громадського виробництва та підприємницьких результатів. До пайового фонду майна членів підприємства включають: балансову вар-тість основних виробничих та обігових фондів, створених за рахунок діяльності підприємства; цінні папери, акції, кошти і відповідну частину коштів від участі в діяльності інших під-приємств і організацій.
Пайовий фонд майна — це балансова вартість основних виробничих та обігових фондів, створених за рахунок діяль-ності КСГП, СпС. Пайовий фонд закріплюється за членами КСГП, СпС, ВСГК пропорційно їхньому конкретному трудо-вому внескові та записується на особових рахунках. Саме па-йовий фонд майна членів КСГП, який складається з суми часток (паїв) у майні членів цього підприємства, стає тепер єдиною основою для утворення колективної власності його членів. Саме це, передане власниками (громадянами-члена-ми підприємства), майно тепер становить соціально-еконо-мічну основу для існування і діяльності КСГП як юридичної особи, котра господарює самостійно, і відповідає за своїми зобов'язаннями лише в межах свого наявного майна. Іншими словами, колективне підприємство як юридична особа і суб'єкт господарювання, по суті, є "підприємством з обмеже-ною відповідальністю", коли власники переданого майна не несуть відповідальності за зобов'язаннями створених ними суб'єктів підприємництва (юридичних осіб) усім своїм наяв-ним майном.
Відродження та функціонування пайовою фонду КСГП, СпС, ВСГК врегульовано нормами права, серед яких чітко простежуються три групи джерел, за якими формується пайо-ва власність.
До першої групи належать закони. Насамперед, закони "Про власність" (пункти 2, 3 ст. 25), "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (ст. 9). До другої групи на-лежать локальні внутрішньопідприємницькі акти, зокрема прийняті вищими органами самоврядування КСГП СгС, ВСГК (наприклад, Положення про пайовий фондом на чле-нів цих КСГП, СпС, ВСГК). До третьої групи відносяться ак-ти рекомендаційно-примірного характеру. Серед них, зокрема, слід назвати Методичні рекомендації з приватизації май-на колективних сільськогосподарських підприємств, Реко-мендації з реформування колгоспів і радгоспів, схвалені З жовтня 1992 р. Науково-технічною радою МСГП тощо.
4. Пайовий фонд КСГП, СпС, ВСГК визначається за річ-ними звітами у такому порядку: від вартості наявних основ-них засобів виробництва підприємства наприкінці року відні-мається вартість основних засобів, одержаних за попередній період безкоштовно або створених за рахунок бюджетних асигнувань, а також придбаних за рахунок непогашених кре-дитів банку, та сума її амортизаційного зносу.
Пайовий фонд членів колективного підприємства визна-чається відповідно до діючого в ньому Положення про пайо-вий фонд. Нині, як свідчить узагальнений досвід, існує де-кілька методик розрахунку пайового (часткового) фонду май-на членів КСГП.
Загалом усі ці методики зводяться до визначення пайового (часткового) фонду, виходячи: по-перше, з майна, внесеного при утворенні такого колективного підприємства його члена-ми (в тому числі при створенні в 30-ті роки сільгоспартілей, колгоспів), — це майно обраховується за його сьогоднішньою вартістю; по-друге, виключно з трудової участі кожного члена колективного підприємства (колишнього колгоспу) в громад-ському виробництві; по-третє, таке визначення здійснюється поєднанням наведених више двох методик.
В Україні, на наш погляд, найбільш виправдано застосову-вати другу методику, оскільки нині надто складно встанови-ти, хто, скільки і яке саме майно вніс при вступі в 30-ті та на-ступні роки до колгоспу.
Конкретний трудовий внесок кожного члена колишнього колгоспу (а зараз — колективного підприємства) визначаєть-ся (за другою методикою), починаючи з післявоєнного (1943—1944 рр.) періоду до нинішнього часу. Визначена нап-рикінці року сума пайового фонду розподіляється між члена-ми підприємства пропорційно їхнім трудовим затратам і заро-біткам або лише заробіткам. Затрати праці та заробітки членів підприємства обраховуються на підставі даних бухгалтерсько-го обліку і визначаються не менш як за трьома періодами, в яких застосовувалися різні рівні оплати праці, зокрема:
а) період до введення гарантованої грошової оплати праці (до середини 60-х рр.);
б) період від введення грошової оплати праці (з 1966 р.) до введення в 1973 р. оплати праці від кінцевого результату, ві-дображеного і розвиненого в Рекомендаціях щодо оплати праці в колгоспах;
в) період (1972—1986 рр.), коли було впроваджено нові та-рифні ставки працівників виробничих галузей народного гос-подарства.
Оплата праці кожного члена підприємства в першому пе-ріоді визначається множенням відпрацьованих у цьому періо-ді людино-днів (трудоднів) на середню оплату людино-дня в останньому періоді. У другому періоді проводиться коригу-вання фонду оплати праці членів колективних підприємств на основі коефіцієнта, обчисленого зіставленням середніх рівнів оплати людино-дня в другому і останньому (третьому) періодах. Оплата праці в третьому періоді не коригується і за-лишається незмінною.
Оплата праці кожного члена (за всі періоди роботи, почи-наючи з післявоєнних) підсумовується і в такий спосіб визна-чається пайовий (частковий) фонд, який розраховується на кінець року. Паралельно з цим пайовий фонд колективного підприємства ділиться на кількість відпрацьованих за всі пе-ріоди роботи людино-днів. Особистий пайовий фонд визна-чається як середня величина між цими двома сумами.
При розподілі пайового фонду обов'язково враховується трудова участь колишніх колгоспників (вибулих із господар-ства з різних причин, померлих). В загальній сумі пайового фонду їхня частка визначається як різниця між загальною кількістю трудозатрат і трудовим внеском наявних членів ко-лективного сільгосппідприємства. Сума паю, який припадає на трудовий внесок вибулих із господарства з різних причин колишніх колгоспників та дійсних членів колективного під-приємства, становить його резервний пайовий фонд, який використовується в інтересах соціального розвитку всього ко-лективу, села для надання матеріальної допомоги ветеранам праці, інвалідам, а також як джерело для встановлення (відновлення) пайового фонду тим колишнім колгоспникам, які повертаються до КСГП.
Пайовий фонд майна членів колективного підприємства розподіляється між його членами. Це право громадян реалізу-ється через відкриття особового рахунку члена колективного господарства і нарахування на