Р Е Ф Е Р А Т

на тему:

„Правове регулювання соціального розвитку села”

В сучасних селах України проживають її громадяни — працівники колективно-кооперативних і акціонерних, дер-жавних сільськогосподарських підприємств, кооперативних товариств; колишні їхні трудівники, а нині — люди похилого віку, представники сільської інтелігенції та інші громадяни. Все їхнє життя — це благородна трудова діяльність.

Аграрне право як самостійна галузь права регулює суспіль-ні відносини, що виникають між суб'єктами права у процесі здійснення державної соціальної політики, спрямованої на формування повноцінного життєвого середовища, забезпе-чення економічних і соціальних інтересів сільського населен-ня, комплексний розвиток сільських територій, збереження сільської поселенської мережі, розвиток об'єктів соціальної інфраструктури, сучасних систем зв'язку та інформатики, транспорту, житлово-комунального та водного господарства, шляхового будівництва.

Розвиток соціальної сфери села є одним з основних на-прямів соціальної політики держави і залежить від наслідків здійснення аграрної і земельної реформи в Україні.

Реформування аграрних і земельних відносин на ринкових засадах, приватизація підприємств АПК, реструктуризація недержавних сільськогосподарських підприємств на основі паювання земель, погіршення фінансового стану та знижен-ня платоспроможності сільськогосподарських і агропромис-лових товаровиробників, недосконалість кредитно-фінансо-вої системи, демографічна криза здійснення соціальних пере-творень на селі в нових умовах, суттєво змінюють зміст і ха-рактер суспільних відносин у соціальній сфері села, які потребують правової регламентації.

Основні напрями, стратегічні цілі та завдання державної соціальної політики в Україні визначені в Указі Президента України "Про основні напрями соціальної політики на 1997— 2000 роки" від 18 жовтня 1997 р., а також в Указі Президента України "Про основні напрями розвитку агропромислового комплексу України" від 29 квітня 1998 року. Вказані норма-тивні акти визначають коло організаційно-правових заходів щодо здійснення соціальних перетворень на селі, а саме:—

зміна соціально-демографічної ситуації у сільській міс-цевості;—

здійснення протекціоністської політики щодо поселень, які занепадають;—

переорієнтація державної міграційної політики від за-гальної підтримки переселенців у сільську місцевість до сти-мулювання міграції з метою сприяння зростанню сільсько-господарського виробництва, поліпшення обслуговування сільського населення;—

формування повноцінного життєвого середовища на се-лі через стимулювання всіх форм житлового будівництва, роз-виток матеріальної бази закладів соціально-культурного при-значення;—

комплексне облаштування сільських населених пунктів, поліпшення їх планування й забудови;—

фінансування розвитку соціальної сфери села;—

залучення безробітних та незайнятих громадян і вивіль-нюваних працівників до виконання оплачуваних громадських робіт;—

розробка регіональних і районних програм "Власний дім" та створення фондів підтримки індивідуального житло-вого будівництва на селі;

— забезпечення функціонування у сільській місцевості ме-режі медичних амбулаторій, фельдшерських і акушерських пунктів;—

сприяння першочерговій передачі об'єктів соціальної інфраструктури, птахофабрик, спеціалізованих підприємств з виробництва тваринницької продукції, інших підприємств АПК до комунальної власності;

— створення у селах госпрозрахункових підрозділів з утри-мання об'єктів невиробничої сфери та надання житлово-ко-мунальних послуг тощо.

Юридично забезпечити реалізацію визначених органами влади й управління України організаційно-економічних на-прямів земельної реформи і соціального розвитку села покликані закони та інші нормативно-правові акти. Одним із пер-ших актів законодавчого органу став Закон "Про пріори-тетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України" від 17 жовтня 1990 р., введений у дію з 1 листопада 1990 р. (з наступними змінами і доповненнями) Закон України „Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” від 15.05.1992 р.// ВВР, 92,№20.

.

Сукупність правових норм, які регулюють суспільні відно-сини у соціальній сфері села, складають правовий інститут соціального розвитку села в системі аграрного права України.

Аналіз норм чинного законодавства України дозволяє ви-значити основні засади, на яких здійснюється правове забез-печення розвитку соціальної сфери села, а саме:—

гарантованість реалізації суб'єктами аграрного підпри-ємництва і громадянами конституційних прав на формування повноцінного життєвого середовища у сільській місцевості;—

пріоритетність соціального розвитку села і агропромис-лового комплексу;—

державна підтримка пріоритетного розвитку соціальної сфери села через систему організаційних, фінансових, матері-альних, правових та інших заходів;—

недопустимість зміни профілю діяльності і цільового призначення об'єктів соціальної сфери села у процесі при-ватизації;—

законність.

Конституція України закріплює широке коло соціально-економічних прав, які можуть бути реалізовані суб'єктами аг-рарного права з метою створення належних умов соціального розвитку села. Відповідно до ст. 13 Конституції України, дер-жава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

Чинне законодавство України вживає такі поняття, як "соціальний розвиток села", "соціальна сфера села", "об'єк-ти соціальної сфери села", однак не визначає цих понять як самостійних правових категорій. З правової точки зору ці по-няття необхідно розуміти як коло суспільних відносин, що виникають у процесі реалізації юридичними та фізичними особами соціально-економічних прав, державної підтримки, пріоритету соціальних перетворень у сільській місцевості і врегульовані нормами права.

Правове регулювання соціального розвитку села необхідної розмежовувати з поняттям "правове забезпечення соціального захисту", оскільки право на соціальний захист включає в себе право на забезпечення громадян у разі повної, часткової або .тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Право на соці-альний захист є складовою частиною гарантованого Консти-туцією України права на соціальний розвиток села. Аналіз норм чинного законодавства України дозволяє зро-бити висновок про те, що соціальна сфера села є самостійним об'єктом правового регулювання і її слід розглядати через призму правового режиму об'єктів, за наявності яких і ство-рюються належні соціальні умови на селі

Розгляд правового режиму об'єктів соціальної сфери се-ла передбачає з'ясування питання щодо визначення поняття таких об'єктів, проведення їх класифікації, аналізу права власності і права користування об'єктами соціальної сфери, правові підстави зміни їх функціонального використання то-що. Визначення поняття