Р Е Ф Е Р А Т

Правове регулювання використання земель в сільському господарстві

Організаційно-правове забезпечення ефективного вико-ристання земель та інших природних ресурсів в аграрному виробництві — це сукупність організаційно-правових засобів, що забезпечують продуктивне, ощадливе, економне, еколо-гічно безпечне використання земель та інших природних ре-сурсів, їх постійне відтворення і захист від погіршення якості у процесі сільськогосподарського виробництва. Юридичною базою правового забезпечення такого ощадливого викорис-тання земель і природних ресурсів є чинне законодавство.

Відповідно до Закону про колективне сільськогосподар-ське підприємство від 14 лютого 1992 р. земля передається у колективну власність або надається у постійне чи тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Колективне сільськогосподарське підприємство має право використову-вати у встановленому порядку для потреб господарства наяв-ні на землі корисні копалини місцевого значення, торф, лісо-ві угіддя, водні об'єкти та експлуатувати інші корисні власти-вості землі. Правові засади ефективного природокористуван-ня у сільському господарстві передбачаються також щодо інших суб'єктів господарювання — державних сільськогоспо-дарських підприємств, селянських (фермерських) госпо-дарств тощо. Згідно із Господарським кодексом України користування землею та іншими при-родними ресурсами підприємство здійснює у встановленому порядку за плату, а у випадках, передбаченим законодавчими актами України, на пільгових умовах.

Сільськогосподарське підприємство зобов'язане своєчасно здійснювати природоохоронні заходи, спрямовані на знижен-ня і компенсацію негативного впливу його виробництва на природне середовище, здоров'я людей. Фінансування таких заходів робиться за рахунок власних коштів від продажу його майна або ж за рахунок бюджету відповідної місцевої ради або держави. В той же час таке підприємство несе відпові-дальність за додержання вимог і норм щодо охорони, раціо-нального використання та відновлення до рівня встановлених нормативів земель, вод, надр, лісів, інших природних ресур-сів, відшкодовує збитки, завдані в результаті його діяльності. Закон "Про селянське (фермерське) господарство" (в редак-ції від 22 червня 1993 р.) передбачає порядок надання земель для його ведення, встановлює конкретні розміри ділянок, які можуть передаватися у власність та користування, визначає права і обов'язки щодо ефективного використання та охоро-ни земель, закріплює право селянського (фермерського) гос-подарства на використання загальнопоширених корисних ко-палин, водних об'єктів, лісових, мисливських угідь та інших природних ресурсів.

Право на одержання ділянок, інших природних ресурсів, необхідних для здійснення підприємницької діяльності, га-рантує суб'єктам такої діяльності у сільському господарстві Господарський кодекс. Створення необхідної природноресурсової бази для всебічного задово-лення виробничих потреб, розвитку соціальної інфраструкту-ри передбачається законодавством про пріоритетність соці-ального розвитку села і агропромислового комплексу в на-родному господарстві. Забезпечення ефективного викорис-тання земель та інших природних ресурсів здійснюється за допомогою законодавства про використання природних ре-сурсів, охорону навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки.

Закон "Про охорону навколишнього природного середо-вища" від 25 червня 1991 р. визначає форми власності на природні ресурси, права громадян, які працюють у сільському господарстві, на участь у розробці та здійсненні заходів щодо раціонального і комплексного використання природних ре-сурсів, здійснення громадянами та юридичними особами аг-ропромислового комплексу спеціального, а у випадках, пе-редбачених законом, і загального природокористування, га-рантії їх реалізації, закріплює компетенцію рад та виконавчо-розпорядчих органів у галузі природокористування, функції управління в цій сфері тощо. Законодавство регламентує використання природних ресурсів, їх поділ на ресурси рес-публіканського і місцевого значення, додержання екологіч-них вимог при їх використанні у сільському господарстві, економне та ефективне природокористування, здійснення екологічної експертизи у разі надання ресурсів у користуван-ня, проведення контролю за їх використанням та визначає види відповідальності за порушення вимог природокористу-вання у сільському господарстві.

Земельний кодекс визначає місце земель сільськогосподарського при-значення в складі земель України, використання, порядок пе-редачі їх у власність, надання у користування і в оренду, особливості їх правового режиму, порядок використання, права і обов'язки землевласників та землекористувачів по ра-ціональному використанню, відтворенню і охороні цих зе-мель, підстави припинення права колективної і приватної власності, користування землями сільськогосподарського призначення та форми охорони порушених прав землевлас-ників, користувачів таких земель. Закон України "Про плату за землю" (в редакції 1996 р.) визначає розміри і порядок пла-ти за використання земель сільськогосподарського та іншого призначення, форми використання рентних платежів, конт-роль та види відповідальності за порушення порядку обчис-лення і справляння земельного податку.

Водний кодекс від 6 червня 1995 р. та водне законодавство закріплюють основні вимоги по ефективному використанню та охороні вод для потреб сільського господарства, встанов-люють режим і право сільськогосподарського використання вод, визначають права і обов'язки суб'єктів цього виду водо-користування, умови, підстави для його припинення та від-повідальність за неналежне користування ними.

Лісовий кодекс від 27 січня 1994 р., лісове законодавство визначають можливості ведення лісового господарства сільсь-когосподарськими підприємствами, встановлюють порядок поділу лісів на групи, особливості та режим лісовикористан-ня, зокрема порядок здійснення таких лісових користувань, як сінокосіння і випасання тварин, збирання лісової підстил-ки тощо сільськогосподарськими підприємствами, установа-ми, організаціями і громадянами, зайнятими в сільському господарстві, передбачають форми та методи забезпечення раціонального використання лісів для сільськогосподарських потреб.

Кодекс про надра від 27 липня 1994 р. та законодавство про надра передбачають право сільськогосподарських підпри-ємств, установ, організацій, інших юридичних осіб і грома-дян, які проживають в сільських поселеннях, використовува-ти надра в межах наданих їм земельних ділянок, добувати ко-рисні копалини місцевого значення і торф. Законодавство встановлює порядок видобування прісних підземних вод у межах наданих ділянок для сільськогосподарських та побуто-вих потреб, а також відповідальність за порушення режиму використання корисних копалин.

Законодавство про тваринний світ визначає види права колективної та