19. Невключення до штатного розкладу фактично працюючих на підприємстві осіб.

20. Неподання даних про наявність у власності підприємства транспортних засобів (податок на транспортні засоби).

21. Продаж без дорожнього збору паливно-мастильних матері-алів кінцевому споживачеві (шляховий збір).

22. Продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів без ма-рок акцизного збору (акцизний збір).

23. Фальсифікація митних декларацій імпортерами — платни-ками акцизного збору (акцизний збір).

24. Фальсифікація даних про кількість виробленої продукції під-приємствами — виробниками підакцизної продукції (акцизний збір).

2. Розслідування злочинів

Під час розслідування ухилень від сплати податків необхідно встановити низку обставин.

1. Факт ухилення від сплати податків.

2. Відомості про суб'єкта підприємницької діяльності (наймену-вання, місцезнаходження, вид діяльності, структура, його цілі й зав-дання).

3. Підстави і дотримання встановленого порядку реєстрації суб'єкта господарської діяльності.

4. Дотримання порядку, встановленого для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності у територіальних органах податкової адміністрації та інших установах.

5. Відповідність діяльності, що виконується господарюючим суб'єктом, статуту.

6. Відомості про майно підприємства, наявність розрахункових рахунків в установах банку і рух грошових коштів.

7. Характер і зміст операцій, що виконуються.

8. Місце, час, мета, спосіб злочинної діяльності.

9. Звітний період, за який вчинено ухилення від сплати податків.

10. Розмір прихованих доходів (прибутків) і несплачених по-датків, інших платежів по окремих звітних періодах, видах податків, загальний розмір спричинених державі матеріальних збитків.

11. Найменування і зміст нормативних актів, положення яких були порушені при вчиненні злочину.

12. Коло осіб, які брали участь у виконанні конкретної фінан-сово-господарської операції (як суб'єкт даного злочину, так і інші особи), їх посадові та функціональні обов'язки.

13. Діяння, що виконувались конкретними особами при здійс-ненні фінансово-господарських операцій і здійсненні ухилення від сплати податків.

14. Ознаки інших злочинів, що є в діяннях вказаних осіб (ха-латність, посадовий підлог, шахрайство з фінансовими ресурсами та ін.).

15. Професійна та кримінальна характеристика осіб, які брали участь у діяльності господарюючого суб'єкта.

16. Обставини, що сприяли вчиненню злочину. При порушенні справ про ухилення від сплати податків мож-ливі дві групи слідчих ситуацій.

До першої належать ситуації, при яких початкові дані про вчи-нений злочин отримані: а) внаслідок проведеної документальної перевірки працівниками територіальної податкової адміністрації; б) внаслідок оперативно-розшукових заходів підрозділів податкової міліції; в) внаслідок спільних заходів податкової міліції та відділу документальних перевірок територіальної податкової адміністрації.

До другої групи входять ситуації, в яких інформація про вчи-нення злочинів отримана внаслідок розслідування інших злочинів.

Перша група являє собою типові ситуації, які найчастіше зуст-річаються в практичній діяльності і є більш сприятливими для роз-слідування. В таких ситуаціях слідчий вирішує наступні завдання: а) вивчення отриманих первинних матеріалів; б) документальне підтвердження виявлених фактів порушення податкового законо-давства; в) забезпечення виконання цивільного позову та можли-вості конфіскації майна; г) перевірку актів перерахування грошо-вих коштів, не відображених у звіті підприємства; ґ) виявлення та вилучення матеріальних цінностей і грошових коштів, не відобра-жених у звіті підприємства; д) перевірку діяльності господарюючо-го суб'єкта з метою виявлення ухилення від сплати податків; е) оз-найомлення з необхідними нормативними актами, що регламенту-ють порядок відрахування та сплати податків.

Вирішення вказаних завдань можливо шляхом проведення ком-плексу слідчих дій та оперативно-розшукових заходів:

1) допиту ревізора, який проводив документальну перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єкта, для з'ясування змісту та результатів перевірки;

2) виїмки та огляду документів (письмових, інформації на маг-нітних носіях);

3) допиту посадових осіб, відповідальних за обчислення; сплату податків та своєчасне подання декларацій та розрахунків податків;

4) обшуку за місцем проживання і роботи посадових осіб об'єкту, що перевіряється;

5) накладення арешту на вклади та майно з метою забезпечен-ня можливої конфіскації та відшкодування спричинених матеріаль-них збитків;

6) припинення операцій з використання грошових коштів, що (знаходяться на розрахунковому рахунку підприємства;

7) допиту свідків (осіб, які тією чи іншою мірою брали участь у здійсненні фінансово-господарських операцій, посадових осіб, з якими підприємство здійснювало економічні взаємовідносини);

8) допиту посадових осіб органів Державної податкової адмі-ністрації, що здійснювали контроль за діяльністю господарюючого суб'єкта, а також проводили документальні перевірки;

9) очної ставки;

10) оперативно-розшукових заходів для виявлення матеріаль-них цінностей та грошових коштів, які належать посадовим осо-бам, підприємствам, що перевіряються, встановлення осіб, які пе-реховуються від слідства.

У необхідних випадках доручається проведення додаткової та повторної документальної перевірки фінансово-господарської діяль-ності господарюючих суб'єктів, з якими підприємство, що пере-віряється, вступало у взаємовідносини; призначення відповідних судових експертиз (економіко-податкової, бухгалтерської та ін.).

Слідча ситуація у разі, коли інформація про факт ухилення від сплати податків отримана внаслідок розслідування інших злочинів, відрізняється від вказаних вище ситуацій тим, що вона має елемент раптовості, який .особливо важливо використовувати в умовах обмеженого обсягу доказової інформації.

Основними завданнями, що випливають з даної ситуації, є ви-явлення, витребування, вилучення необхідних документів первин-ного обліку, бухгалтерських реєстрів та інших документів як інфор-мації про вчинений злочин.

2. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування незаконного відкриття або використання за межами України валютних рахунків та ухилення від повернення виручки в іноземній валюті.

1. Криміналістична характеристика злочинів

Для економіки держави, що розвивається, велику небезпеку становить приховування виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг). Криміногенна обстановка в цій сфері потребує прийняття відповідних заходів захисту зовнішньо-економічної діяльності, інтересів держави, господарюючих суб'єктів і перш за все заходів правового характеру, встановлення ефектив-ної системи валютного контролю.

Правила обігу валютних цінностей регулюються Декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулюван-ня та валютного контролю”, законами України “Про зовнішньо-економічну діяльність”, “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та іншими нормативно-правовими актами.

Кримінально-правовий захист валютних інтересів держави здійснюється нормою про відповідальність за незаконне відкриття або використання за межами України