Спосіб 5. Приховування валютної виручки при здійсненні бар-терних операцій шляхом її незарахування, що маскується так зва-ним подвійним контрактом, коли на території України фіксується контракт з одними умовами, а за кордоном цей контракт виглядає іншим чином.

Спосіб 6. Приховування валютних цінностей шляхом зміни умов договору, що полягає в тому, що на першій стадії укладається до-говір бартеру, а потім, після вивезення товарів за межі України, підписується додаткова угода до договору (з будь-яких причин — уцінки експортованого товару, відмови від поставки тощо), шля-хом зміни предмету договору (бартерний контракт змінюється на договором купівлі-продажу).

Спосіб 7. Приховування валютної виручки шляхом припинен-ня діяльності суб'єкта підприємництва.

Даний спосіб орієнтований на проведення фіктивних зовніш-ньоекономічних операцій з метою приховування валютних цінно-стей, для чого за фіктивною юридичною адресою, за підробними документами створюється суб'єкт підприємницької діяльності. За зовнішньоекономічним контрактом суб'єктом підприємництва придбаються валютні кошти для здійснення контракту. Неподан-ня наприкінці встановленого строку до банківської установи доку-ментів, що підтверджують проведення зовнішньоекономічної опе-рації, є ознакою такого способу.

Різновидом такого способу є отримання банківських кредитів під фіктивні контракти з наступною конвертацією та переказом валютних коштів на рахунки до закордонних банків.

Спосіб 8. Приховування валютних цінностей шляхом непо-вернення в Україну товарів та сировини, вивезених на тимчасове збе-рігання та переробку за кордон, здійснюється резидентом шляхом укладання зовнішньоекономічного контракту на переробку даваль-ницької сировини. В результаті партії сировини та товарів виво-зяться за межі України без належного оформлення експортних кон-трактів на підприємства інших країн, а потім, у порушення обо-в'язків щодо тимчасового зберігання та переробки, реалізуються там. Для приховування протиправних угод подаються документи про нібито ввезені в Україну перероблені товари.

Спосіб 9. Приховування валютних цінностей шляхом незаконно-го відкриття рахунків з участю іноземних юридичних осіб (найбільш складний у процесі виявлення спосіб). Диспозиція ст. 208 КК перед-бачає відповідальність за відкриття або використання за межами України без дозволу Національного банку валютних рахунків підприємств, установ, організацій. Відкриття резидентами рахунків в іноземних банках регламентоване “Положенням про порядок на-дання індивідуальних ліцензій на відкриття резидентами рахунків в іноземних банках”. Однак існує велика кількість таких рахунків в іноземних банках з участю джерел іноземних юридичних осіб. В цьому випадку схема проходження валютних коштів прослідковується лише за документами банківських установ, які перерахову-ють кошти за кордон на конкретний рахунок адресата. Такі опе-рації використовуються для переведення безготівкових коштів у го-тівку та ухилення від оподаткування.

2. Розслідування злочинів

Планування розслідування посягань на валютні ресурси може викликати необхідність встановлення та перевірки фактів, пов'яза-них з такими злочинами, як: контрабанда; розкрадання державного і колективного майна; ухилення від оподат-кування; фіктивне підприємництво; шах-райство з фінансовими ресурсами; низкою посадових злочинів та ін.

З цією метою до плану розслідування залежно від обставин справи включаються наступні питання, що підлягають розв'язан-ню: умови роботи підприємства, установи або організації в зовні-шньоекономічній діяльності; коло посадових прав та обов'язків осіб, які беруть участь у цих операціях; сутність неправомірних дій (бездії) вказаних осіб; місце, час та спосіб вчинення неправомірних дій; ухилення від виконання певних дій; тривалість злочину (бага-тоепізодний чи складається він з одного епізоду); обов'язки та їх фактичне виконання певною посадовою особою; чи спричинена шкода невірними діями (бездією) особи — учасника зовнішньоеко-номічної операції; причинний зв'язок між діями (бездією) та шкідли-вими наслідками, що настали; розмір шкоди, спричиненої в резуль-таті зовнішньоекономічної операції злочинними діями (бездією) її учасників; мета та мотиви злочину даного виду; відомості про осо-бу обвинуваченого (підозрюваного); обставини, що сприяли вчи-ненню злочину.

У ході розслідування приховування валютних цінностей слідчий знайомиться з відповідними документами, багато з яких потребу-ють вивчення за допомогою засобів криміналістичної техніки, а в необхідних випадках — участі спеціалістів. До таких об'єктів нале-жать види документів:

засновницькі, що підтверджують факт створення та реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (статут, установчий до-говір (установчий акт), протокол установчих зборів (рішення про створення), свідоцтво про державну реєстрацію, договір оренди приміщення, договір на банківське обслуговування);

документи, що відображають законодавчі, нормативно-роз-порядчі норми, регламентують зовнішньоекономічну і пов'я-зані з нею види діяльності суб'єктів підприємницької діяльності (ліцензії, дозволи на вивезення товарів, дозволи на здійснення інвестицій за кордон, дозволи на відкриття банківських ра-хунків за кордоном та ін.);

бухгалтерсько-облікові та банківські; договірні (зовнішньоекономічні контракти, додаткові уго-ди до них, пропозиції про їх укладання у вигляді листів, у тому числі факсимільних);

документи, що супроводжують конкретні господарські опе-рації (рахунки-фактури, акти приймання-передачі, акти, що підтверджують виконання робіт або надання послуг, відомості, товарні та товаротранспортні накладні та ін.);

документи державного відомчого та іншого контролю (митні декларації, банківські виписки та ін.);

документи так званої “чорнової” бухгалтерії. У процесі розслідування злочинів, пов'язаних з приховуванням валютної виручки, велике значення має проведення таких слідчих дій, як огляд, обшук, виїмка, допит, призначення експертиз.

Особливістю проведення огляду, обшуку та виїмки при розслі-дуванні даної категорії справ є те, що приховування валютної ви-ручки в більшості випадків вчиняються “документальними” спосо-бами, в зв'язку з чим велике значення має відшукання, вилучення, огляд відповідних бухгалтерських та банківських документів, що відображають зовнішньоекономічні операції суб'єкта підприєм-ництва. Для проведення цих слідчих дій у деяких випадках доціль-но залучення спеціалістів — економістів, бухгалтерів, аудиторів, митних брокерів та ін. У багатьох випадках у процесі розслідуван-ня необхідно отримання певної інформації та документів зарубіж-них банківських установ, а також від іноземних юридичних осіб. У таких випадках через дипломатичні представництва цих країн на-правляються доручення в їх правоохоронні органи з метою отри-мання необхідної інформації та документів. Процедура отримання вказаної інформації та документів спрощується, якщо