Спосіб 8. Працівник кредитно-фінансової установи незаконно надає пільговий кредит позичальнику, який суму у розмірі різниці у відсотках між звичайним та пільговим кредитом перераховує на певний рахунок.

Спосіб 9. Працівники кредитно-фінансових установ у змові з позичальником створюють підприємство з метою одержання кредиту. Одержані безготівкові кредитні кошти переводяться в готівку в самій кредитно-фінансовій установі за допомогою пра-цівників цієї установи шляхом фіктивного договору позики, ма-теріальної допомоги тощо. Вказаними особами відтягується строк повернення кредиту (підроблення документів, надання фіктивної інформації про неможливість виконання зобов'я-зань у строк з різних причин). Після проведення такої операції можлива зміна засновників, власників, посадових осіб позичаль-ника.

Одним із важливих компонентів наслідків кредитно-фінансових злочинів є їх сліди-ознаки, що відображуються в діях, у сталих зв'язках між учасниками кредитних операцій і особливо в докумен-тах. Такі сліди як факти створюються на стадіях: 1) видачі та одер-жання кредиту, 2) його використання та 3) повернення.

1. Видача кредиту кредитором — одержання кредиту позичаль-ником.

Факти: видача кредитів підприємствам, організаціям, що не передбачені як позичальники; складання документів із свідомо фальшивими свідченнями (інтелектуальна фальшивка); наявність у документах слідів виправлень, підчисток, травлення тощо (мате-ріальна фальшивка); надання неіснуючої адреси; сприяння у на-данні звичайного або пільгового кредиту; позаслужбові зв'язки між позичальником та працівниками банку, що здійснюють фінансові, правлінські та контрольні функції (надання кредиту, створення пільгових умов кредитування і повернення кредиту, послаблення контролюючих функцій та ін.); нецільове надання кредиту.

2. Використання кредиту позичальником.

Факти: нецільове використання кредиту і матеріальних ціннос-тей позичальником; демпінгові розрахунки з покупцями продукції, виконавцями робіт та послуг; встановлення документів з фіктивни-ми свідченнями; безтоварне оформлення документів: неоприбуткування на склад товарно-матеріальних цінностей; відсутність доку-ментації здачі — отримання поставленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг; виявлення у позичальника листів, претензій на недопоставлену продукцію, кредиторську заборгованість; вико-ристання необлікованих бланків суворої звітності і заміна їх інши-ми бланками; завищення списання на видаток матеріальних цінно-стей під виглядом втрат на природні збитки, відходи, псування та інші втрати; оприбуткування не одержаних товарів; складання фіктивних документів на списання малоцінних товарів на видаток; нестача матеріальних цінностей; встановлення підроблених підписів в актах на списання товарно-матеріальних цінностей.

3. Повернення кредиту позичальником.

Факти: заплутування звітності; надсилання листів про немож-ливість повернення кредиту; закриття офісу позичальником; роз-продаж майна позичальником; підготовка або від'їзд позичальни-ка в іншу державу; існування у звітних документах даних, що вик-ривлюють свідчення про виконання позичальником обов'язків щодо повернення кредиту.

2. Розслідування злочинів.

Серед питань розслідування злочинів, які розглядаються, слід виділити: 1) питання, які необхідно з'ясувати під час розслідування; 2) види документів, які містять інформацію про кредитні операції

1. Питання, які необхідно з'ясувати під час розслідування є важливим джерелом свідчень про вчинені кредитні операції - покази працівників кредитно-фінансових установ (кредитної, операційної) позичальника. Працівники кредитної служби можуть мати певні свідчення, зокрема: хто і коли звернувся з проханням про надання кредиту; чи знайома ця особа з позичальником, в яких стосунках з ним перебуває; в яких стосунках перебувало керівництво кредитної установи з позичальником; чи здійснював яку-небудь з працівників кредитної установи протекцію у наданні кредиту; які документи були надані позичальником для одержання кредиту, хто безпосередньо працював з документами позичальника; які документи було надано для забезпечення кредиту; де знаходяться ці документи і хто має право доступу до них; хто прийняв рішення про надання кредиту; куди було перераховано кредитні кошти; хто повинен здійснювати контроль за використанням кредиту і хто фактично його здійснював; які документи складено кредитором для реєстрації наданого кредиту і контролю за ним; як складаються і ведуться такі документи, де вони знаходяться; хто має право доступу до них; хто з працівників кредитної установи брав участь в інвентаризації предмету застави; коли були повернуті кредитні кошти; чи були свідчення про неплатоспроможність позичальника, гаранта; чи надходили свідчення про розпродаж майна позичальником, закриття офісу; ким, коли і які заходи вживалися для забезпечення кредиту; хто і коли готував претензійні документи в суд.

Позичальник має дати такі свідчення: хто і коли приймав рішення про необхідність одержання кредиту; хто і чому запропонував звернутись в кредитну установу; чи пропонувались інші варіанти і ким; в яких стосунках з працівниками кредитної установи перебуває позичальник; які документи були надані для одержання кредиту і коли; чи існує власне майно і в яку суму воно оцінюється; які документи підтверджують право власності на майно і де вони знаходяться; умови їх зберігання; хто має до них доступ; яким майном забезпечувався кредит; документи на право власності на це майно; коли, ким була укладена кредитна угода; чи передбачалося виконання укладеного договору; хто приймав рішення про використання кредиту; кому і коли були перераховані кредитні кошти; що (сировина, готова продукція, товари та ін.) одержано, ким і за якими, документами і де вони знаходяться; хто, коли і куди здійснював пе-ревезення; у відповідності з якими документами здійснювалося пе-ревезення; де знаходяться перевезені предмети; хто, коли, відпові-дно до яких документів одержував продукцію (приймав виконані роботи, надані послуги); ким і коли оприбутковувалася продукція по бухгалтерії; якими документами і ким, коли оприбутковувала-ся продукція на складі, де знаходяться ці документи; яку продукцію одержували і в якій кількості; яку продукцію оприбутковували і в якій кількості; ким, куди (кому) і відповідно до яких