вони можуть бути використані у справі, в якій він вже представляв або консультував іншу особу з протилежними інтересами і конфлікт не був вирішений.
Набуття та припинення права займатися діяльністю патентного повіреного
Атестацію та реєстрацію патентних повірених здійснює Державний департамент інтелектуальної власності. Для проведення цієї роботи Голова Державного департаменту інтелектуальної власності утворює атестаційну та апеляційну комісії.
Атестаційна комісія затверджує порядок проведення кваліфікаційних екзаменів, екзаменаційні завдання, призначає екзаменаторів, приймає рішення про допуск осіб, які мають намір займатися діяльністю патентних повірених.
Апеляційна комісія розглядає скарги кандидатів у патентні повірені на рішення атестаційної комісії, здійснює контроль за додержанням патентними повіреними вимог законодавства та цього Положення.
Атестаційна та апеляційна комісії діють відповідно до положень, які затверджуються головою Державного департаменту інтелектуальної власності. Організаційне забезпечення діяльності цих комісій здійснює Державний департамент інтелектуальної власності.
За атестацію кандидатів у патентні повірені вноситься плата, розмір якої визначається Державним департаментом інтелектуальної власності.
Кандидат у патентні повірені подає до Державного департаменту інтелектуальної власності заяву про атестацію його як представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного), складену за зразком згідно з додатком N 1 Положення, копії документів про освіту, документ про стаж роботи у сфері охорони інтелектуальної власності, документ про внесення плати за атестацію, а також (на розсуд кандидата) інші документи, що характеризують рівень його професійних знань.
Кандидат у патентні повірені визначає спеціалізацію майбутньої діяльності, яка враховується атестаційною комісією під час проведення екзамену.
Дані про спеціалізацію патентного повіреного вносяться до Державного реєстру та свідоцтва представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) за зразком згідно з додатком N 2 Положення про представників у справах інтелектуальної власності.
Особи, які успішно склали екзамени, атестуються як представники у справах інтелектуальної власності (патентні довірені). Відповідне рішення атестаційної комісії затверджує голова Державного департаменту інтелектуальної власності.
Особа, яка не склала кваліфікаційних екзаменів, має право складати їх повторно через рік.
Рішення атестаційної комісії про відмову громадянину в атестації як патентного повіреного може бути оскаржено в місячний термін до апеляційної комісії Державного департаменту інтелектуальної власності. Апеляційна комісія приймає відповідне рішення в місячний термін з дати одержання скарги.
Рішення апеляційної комісії може бути оскаржено голові Державного департаменту інтелектуальної власності, рішення якого є остаточним.
Особа, яка атестована як патентний повірений, подає до Державного департаменту інтелектуальної власності заяву про її реєстрацію у Державному реєстрі та про видачу свідоцтва представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) за зразком згідно з додатком N 3 Положення про представників у справах інтелектуальної власності.
Зазначена заява повинна бути подана не пізніш, як за один рік з дати прийняття рішення атестаційною комісією Державного департаменту інтелектуальної власності. Якщо заяву не подано у цей термін, заінтересована особа повинна пройти атестацію повторно.
За реєстрацію та видачу свідоцтва представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) сплачується збір, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України.
Право займатися діяльністю патентного повіреного виникає з дати внесення патентного повіреного до Державного реєстру.
Порядок ведення Державного реєстру визначається положенням про нього, яке затверджується головою Державного департаменту інтелектуальної власності.
За порушення вимог законодавства України у сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності і Положення рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності до патентного повіреного можуть бути застосовані такі заходи:
попередження;
зупинення дії свідоцтва представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) про право займатися діяльністю патентного повіреного на період до одного року;
скасування свідоцтва.
Свідоцтво представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) може бути скасовано у разі:
клопотання патентного повіреного;
втрати патентним повіреним громадянства України;
виїзду патентного повіреного на постійне місце проживання за межі України;
засудження патентного повіреного за вчинення злочину (після набрання вироком чинності);
обмеження судом дієздатності або визнання патентного повіреного недієздатним;
систематичного або грубого порушення патентним повіреним вимог актів законодавства України про охорону прав на об’єкти інтелектуальної власності та цього Положення.
Скасування свідоцтва тягне за собою припинення права займатися діяльністю патентного повіреного.
Патентні повірені можуть об’єднуватися у громадські організації згідно із законодавством.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:
Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 р.
Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р.
Постанова КМУ „Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)” від 10 серпня 1994 р.
Положення Про державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених). Затв. Державним патентним відомством України від 21 вересня 1994 р.
Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України. – К.: Юрінком Інтер, 1998.