Р е ф е р а т

на тему:

“Загальна характеристика способів захисту права інтелектуальної власності”

Норми про захист прав на конкретні види інтелектуальної власності цивільно-правовими засобами викладені у відповідних главах Цивільного кодексу України. Захист права інтелекту-альної власності врегульовано також іншими галузями законодавства. Як правило, ці норми стосуються усіх об’єктів права інтелектуальної власності.

Цивільно-правовий захист авторського права і суміжних прав. Особи, авторські та суміжні права яких порушені, можуть: вимагати від порушника визнання та поновлення своїх прав; звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи ство-рюють загрозу їх порушення; подавати позови про відшкодування моральної шкоди; подавати позови про відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним автор-ського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій; вимагати припи-нення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав; вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інфор-мації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень; вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об'єк-тів суміжних прав; вимагати прийняття інших передбачених законодавством за-ходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних прав.

Суд має право постановити рішення чи ухвалу про:—

відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням ав-торського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;—

відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;—

стягнення з порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;—

виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мі-німальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;—

заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску при-мірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеог-рам чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виго-товлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;—

вимагати від осіб, які порушують авторське право і суміжні права позива-ча, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контр-афактних примірників творів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу техніч-них засобів та про канали розповсюдження.

При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної шкоди суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, до-датково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також ви-трати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката.

Захист прав патентовласника. Порушенням визнається будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені законо-давством про промислову власність. Це може бути неправо-мірне використання винаходу, корисної моделі чи промисло-вого зразка, порушення особистих немайнових прав тощо.

Звичайно, таке порушення на вимогу власника патенту повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшко-дувати власнику патенту заподіяні збитки. Вимагати віднов-лення порушених прав власника патенту може також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передбачено ліцензійним договором.

Будь-які спори, що виникають у зв'язку із застосуванням законодавства про промислову власність, розв'язуються судом. Зокрема, суди розглядають спори про: авторство на винахід, корисну модель чи промисловий зразок; встановлен-ня власника патенту; порушення майнових прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; винагороду винахідникам і авто-рам промислових зразків, а також патентовласникам; компен-сації.

Суди розглядають також усі інші спори, пов'язані з охоро-ною прав патентовласників, що надаються законодавством про промислову власність,

Захист прав на знаки для товарів і послуг може здійсню-ватись в адміністративному, змішаному або судовому порядку.

Порушенням прав власника свідоцтва вважається будь-яке посягання на них з боку третіх осіб. На вимогу власника свідоцтва таке порушення має бути припинено. Якщо пору-шенням власнику були заподіяні майнові чи моральні збитки, вони мають бути відшкодовані порушником.

Порушення прав власника може виявлятись у будь-якій формі чи будь-який спосіб. Тому і відповідальність поруш-ника може бути різною. Наприклад, власник свідоцтва має право вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з його настіль-ки, що їх можна сплутати. Виготовлені зображення знака або позначення можуть бути знищені на вимогу власника свідоцтва. Право на захист має також особа, яка користується знаком на підставі ліцензійного договору, якщо інше не перед-бачено ним.

Суди відповідно до їх компетенції розглядають спори про встановлення власника свідоцтва, укладання та виконання ліцензійних договорів, порушення майнових прав власника свідоцтва.

Суди розглядають також інші спори, пов'язані з охороною права на знак для товарів і послуг.

При цьому важливо ознайомитися з відповідною зарубіж-ною практикою захисту прав на товарні знаки. Чинність зареєстрованого товарного знака поширюється в межах дер-жави, де або для якої цей знак зареєстровано. Вислів „для якої” стосується тих випадків, коли товарний знак зареєстро-ваний для ряду країн в Міжнародному бюро ВОІВ або регіо-ни пальному відомстві по товарних знаках, наприклад, в Афри-канській організації з охорони інтелектуальної власності. Реєстрація знака в одній