Наприклад, ст. 8 Кодексу поведінки посадових осіб з підтримки правопорядку встановлює обов'язок цих осіб у разі виявлення порушень даного Кодексу повідомити про них вищим інстанціям, а також, за необхідності, іншим відповідним інстанціям або органам, що володіють повноваженнями з нагляду або правового контролю Минимальные стандартные правила обращения с заключенными от 30 августа 1955г.// Права человека: Сборник международных документов. - М., 1998. - с.306..

У Процедурах ефективного виконання Мінімальних стандартних правил поводження з ув'язненими на Комітет ООН з попередження злочинності покладається обов'язок здійснювати контроль за виконанням процедур застосування Правил, в тому числі подавати періодичні доповіді, що стосуються застосування Мінімальних стандартних правил. Мова тут, таким чином, йде про міжнародний громадянський контроль.

Накопичений міжнародним співтовариством досвід контролю над кримінальною політикою необхідно активно і творчо використати у вітчизняній юридичній теорії та практиці.

Ефективність громадянського контролю є незамінним елементом стабільності й безпеки суспільства, забезпечення законності та правопорядку, сприяє усуненню відчуженості влади від суспільства і народу, є важливим напрямом інтеграції кримінальної юстиції з громадянським суспільством.

Такий контроль передбачає, що посадові особи кримінальної юстиції діють тільки в інтересах та зі згоди суспільства і його громадян. Механізмом громадського впливу є владні і державні структури, включаючи громадську думку. Тому правильно відзначається в літературі, що філософське питання - «дозріло» громадянське суспільство чи ще ні, абсолютно не впливає на створення системи громадянського контролю над збройними силами, правоохоронними органами, оскільки є мирне населення зі своїми інтересами і демократично обрані народом органи влади, є незалежні засоби масової інформації, громадські й суспільно-політичні організації, і, нарешті, існує громадська думка Смирнов В.С. Кравцов А.Г. Вопрос- ответ // Гражданский контроль и воєнная реформа. - М., 1996. - с.27-28..

У сучасних умовах особливо значущою стає проблема ступню відкритості кримінальної юстиції. Без цього не можна судити об'єктивно про її стан. Відвертість в цьому випадку має на увазі можливість отримання інформації про стан кримінальної юстиції, результати її діяльності щодо забезпечення безпеки правоохоронюваних цінностей, проблеми і недоліки, які існують у даній сфері. Відкритість передбачає також гласний розгляд і обговорення конкретних статей витрат на систему кримінальної юстиції.

Ступінь демократичності кримінальної юстиції характеризують стан і рівень її відносин і контактів із засобами масової інформації (ЗМІ). Не вдаючись детально у висвітлення цього питання, зазначимо, що тут, на жаль, значною мірою переважає негативно-критичне висвітлення проблем впливу на злочинність і контролю над нею в багатьох вітчизняних ЗМІ. Переважає оцінна, причому суто негативна, функція ЗМІ. Це не тільки знижує результативність їх діяльності в здійсненні громадянського контролю, але і часто дезорієнтує суспільство відносно процесів, що відбуваються в судово-правовій сфері, в діяльності органів кримінальної юстиції. Інша справа - інформаційна функція. Об'єктивне відображення дійсного становища в сфері кримінальної політики, законодавчого її регулювання і правозастосовчої практики, інших важливих аспектів відносин між кримінальною юстицією та суспільством і є те головне, завдяки чому ЗМІ реально можуть забезпечувати дієвість і ефективність громадянського контролю. Для цього необхідні певні вимоги і умови.

По-перше, представники ЗМІ не повинні нав'язувати громадянам свою суб'єктивну думку.

По-друге, неприпустимо, на нашу думку, використання ЗМІ для дискредитації діяльності державних органів, громадських організацій, посадових громадян в політичних цілях.

По-третє, в питаннях висвітлення діяльності кримінальної юстиції держава через існуючі законодавчі і виконавчі структури повинна, як нам видається, виступати в ролі регулятора взаємовідносин кримінальної юстиції та ЗМІ. Мова йде, зрозуміло, не про встановлення цензури, а про гнучке, засноване на законі регулювання цих взаємовідносин.

Резюмуючи викладене, потрібно підкреслити, що громадянський контроль повинен бути головним чином спрямований на дотримання органами кримінальної юстиції, її посадовими особами Конституції та законів, державної та професійної дисципліни, на забезпечення законності й правопорядку, прав і свобод громадян. Він може являти собою гнучку поліфункціональну систему і включати в себе наступні види контролю:

- міжнародний контроль, здійснюваний в рамках міжнародних організацій, а також домовленостей і угод, укладених між державами з конкретних питань правоохоронної діяльності;

- власне державний (інституціональний) контроль, що проводиться представницькими (парламентськими) структурами, виконавчо-розпорядчими (урядовими) органами державної влади і судовими органами. Його важливою складовою є спеціальний контроль, здійснюваний відповідними державними контрольними та інспекційними органами;

- соціальний (суспільний) контроль, суб'єктами якого є засоби масової інформації, громадські об'єднання, асоціації, фонди, групи та інші формування суспільства, а також конкретні представники, що виражають інтереси його прошарків.

На закінчення слід сказати про відсутність в Україні нормативно-правової бази для побудови і функціонування повноцінної і ефективної системи громадянського контролю. Тому необхідно зосередити увагу законодавчої влади на розробці і прийнятті спеціального закону про громадянський контроль, який носив би рамковий характер. На базі такого закону можливі згодом розробка і прийняття закону про громадянський контроль над кримінальною політикою.

4.3. Парламентський контроль: проблеми конституційного і законодавчого закріплення

Концепція парламентського контролю не є новою в правовій державі. Вона органічно витікає із структури демократичних форм правління, встановлених конституціями