На серйозні труднощі натрапила практика прокурорського нагляду за забезпеченням законності в місцях позбавлення волі, на яких надто хворобливо відбилися наслідки економічної кризи. Багато які права і свободи засуджених (право на особисту безпеку, на охорону життя і здоров'я, на забезпечення свободи совісті, і т.д.) не можуть бути забезпечені в повній мірі через відсутність матеріального і фінансового забезпечення. Предметом нагляду в даній сфері правозастосовчій діяльності є:

- законність знаходження осіб в місцях утримання затриманих, місцях попереднього ув'язнення, органах і установах, які виконують покарання і заходи примусового характеру, що призначаються судом;

- дотримання встановлених законодавством України прав і обов'язків затриманих, ув'язнених під варту, засуджених і осіб, підданих заходам примусового характеру, порядку і умов їх утримання;

- законність виконання покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

У плані розширення і посилення контрольних функцій прокуратури було б доцільно наділити Генерального прокурора України правом законодавчої ініціативи, в зв'язку з чим внести відповідні зміни в Конституцію України і Закон „Про прокуратуру". За чинним законодавством прокурор при встановленні в ході здійснення своїх повноважень необхідності вдосконалення чинних нормативних актів має право лише вносити до законодавчих органів і органів, що володіють правом законодавчої ініціативи, пропозиції про зміну, про доповнення, про скасування або про прийняття законів та інших нормативних актів. Наділення Генерального прокурора України правом законодавчої ініціативи може зробити серйозний внесок у реалізацію кримінальної політики і контроль над нею вже на стадії законодавства, а не тільки на стадії правозастосовчої діяльності.

висновки

Основним напрямком боротьби із злочинністю в державі є попередження злочинності і інших правопорушень. В демократичному суспільстві вплив на злочинність і контроль над нею розглядаються як важливе державне і суспільне завдання. Воно реалізується як правоохоронними органами, в систему яких входять органи внутрішніх справ, прокуратура, суди, так і іншими державними органами, громадськими організаціями, трудовими колективами, всіма громадянами. Але правоохоронні органи повинні бути ядром цієї діяльності, оскільки вони являють собою систему, яка спеціально призначена для досягнення відповідних цілей, їх діяльність регулюється законами і іншими нормативно-правовими актами.

В даному аспекті на перший план виходить завдання розробки правильної державної кримінально-правової політики в галузі боротьби із злочинністю. Вона повинна враховувати як можливості правоохоронних органів, так і потреби суспільства у збереженні і дотриманні стану законності і правопорядку. Звичайно, боротьба із злочинністю є завданням всіх суб'єктів суспільних відносин, але держава виступає в якості організовуючого і координаційного органу. Тому визначення правильних напрямків кримінально-правової політики неодмінно приведе до зниження злочинності в державі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Конституція України.

2. Кримінальний кодекс УРСР 1922 р.

3. Кримінальний кодекс УРСР 1927р.

4. Кримінальний кодекс УРСР 1961 р.

5. Кримінальний кодекс України 2001 року.

6. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України. -К.: А.С.К., 2000.

7. Беляев Н.А. Уголовно-правовая политика й пути ее реализации. -Л„1986.

8. Босхолов С.С. Основи уголовной политики. - М., 1999.

9. Гауфман Л.Д., Ляпунов Ю.И. Понятие советской уголовной политики и ее основные направлення. - М., 1980.

10. Грищук В.К. Кодифікація кримінального законодавства України. -Львів, 1992.

11. Дагель П.С. Проблеми советской уголовной политики. -Владивосток, 1982.

12. Декрети Советской власти. М., 1957.Т.1. С.72. 80, 144; СУ РРФСР. 1918. Л 63. Ст. 598.

13. Загородников Н.И., Стручков Н.А. Направление изучения советского уголовного права // Советское гос-тво й право. - 1981г. - .№7.

14. Исмаилов Й. А. Преступность й уголовная политика (актуальнеє проблеми борьбн с преступностью). - Баку, 1990.

15. Келина С.Г., Кудрявцев В.Н. Принципы советского уголовного права.-М, 1988.

16. Косалс Л.Я. Монополизм - тормоз развития советского общества. //Постижение: Социология.

17. Кригер Г.А., Кузнецова Н.Ф. Проблема социальной обусловленности уголовного закона. ХХУ сьезд КПСС й дальнейшее укрепление социалистической законности. - М., 1977. 18. Лукашова Е. А. Социалистическая революция й право // Революция, демократия, право. - М., Изд-во ИГПАН СССР. - 1978.

19. Миньковский Г. М. Правовая политика в сфере борьбы с преступностью) и проблеми законодательного регулирования зтой борьбы. // Проблемы формирования уголовной политики Российской федерации й ее реализации органами внутренних дел. -М., 1995.

20. Образование й развитие СССР: Сб. док. -М., 1973.

21. Свердлим Г.А. Принципи гражданского права- - Красноярск, 1985.

22. Смирнов О.В. Основные принципи советского трудового права. -М., 1977.

23. Социальная политика. Экономическая реформа. - М., 1989.

24.Сухарев А.Я., Алексеев А.И., Журавлев М.П. Основы государственной политики борьбы с преступностью в России. Теоретическая модель. - М., 1997.

25. Савицкий В.М., Ледях И.А. Право как основа социалистического правового государства // Социалистическое правовое государство. Концепция й пути реализации. - М., 1990. - с. 192.

26. Всеобщая декларация прав человека от 10 декабря 1948г.// Права человека: Сборник международных документов - М., 1990. С. 12-17.

27. Международный пакт о гражданских и политических правах от 19 декабря 1966г. // Права человека: Сборник международных документов -М., 1990. - С.44-77.

28. Декларация о защите всех лиц от пьіток й других, бесчеловечньїх или унижаючих достоинство видов обращения й наказания от 9 декабря 1975г. // СССР й международное сотрудничество в области прав человека: Документи й материалн. - М., 1989г. С.480-483.

29. Минимальнне стандарты правила обращения с заключенными от 30 августа 1955г.// Права человека: Сборник международных документов -М., 1990. - с.286-307.

30. Кодекс поведения должностных лиц по поддержанию правопорядка от 17 декабря 1979г. // Права человека: Сборник международных документов. - М., 1998. - С.307-312.

31. Преступность и реформи в Росии - М. 1998.