Закон не вимагає від осіб, які мають право на подачу каса-ційної скарги (подання) на судове рішення, що набрало закон-ної сили, копій цієї скарги (подання). Але, призначаючи скаргу (подання) до розгляду, касаційний суд згідно з ч. 4 ст. 389 КПК зобов'язаний у межах тих же 15 діб повідомити про це проку-ророві, а також учасникам судового розгляду і роз'яснити їм, що вони вправі подати заперечення на подання чи скаргу або ж по-дати власні подання та скарги про перегляд справи в касаційно-му порядку. Видається, що ці вимоги закону здебільшого не мо-жуть бути виконані касаційним судом, який, маючи лише скар-гу чи подання, не в змозі спілкуватися з іншими учасниками судового розгляду, бо він не має даних про них та про їх місце проживання. Таким чином, слід погодитися з думкою про те, що касаційний суд може виконати ці дії лише коли надійде справа, або в зазначені 15 діб зобов'язаний витребувати ці дані із суду, в якому знаходиться справа. Передбачивши право кожного уча-сника судового розгляду знати про внесену іншим учасником процесу скаргу (подання), а також право на ознайомлення з її змістом та подачу заперечень (ч. 4 ст. 389 КПК), законодавець не врахував, що той із учасників судового розгляду, який вніс першим скаргу (подання), також має право на ознайомлення з наступними скаргами (поданнями), внесеними іншими учас-никами судового розгляду, а також на подачу заперечень. Та-ким чином, цей процес за наявності великої кількості учас-ників судового розгляду, великого обсягу справи може тягти-ся надто довго.

3. Доповнення, зміна і відкликання касаційних скарг і подання.

3.1 Згідно зі ст. 390 КПК до початку розгляду справи в касацій-ному суді особа, яка подала скаргу, прокурор, який вніс подання, а також Генеральний прокурор і його заступники, прокурори об-ластей та прирівняні до них прокурори і їх заступники відповід-но до своїх повноважень, — щодо подання прокурора в межах його позицій, мають право доповнити, змінити або відкликати скаргу чи подання, а також подати свої заперечення на скаргу, подання іншого учасника судового розгляду незалежно від їх уча-сті в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції. При цьому вони мають дотримуватися вимог ст. 355 КПК.

Подати доповнення, зміни або відкликати касаційне по-дання на судові рішення, зазначені в ч.1 ст.383 КПК має право прокурор, який вніс подання (прокурор, який брав участь у роз-гляді справи судом першої інстанції, або прокурор, який затвер-див обвинувальний висновок).

Доповнення і зміни до касаційного подання можуть бути внесені в межах позиції, яку займає прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої або апеляційної інстанції. На-приклад, якщо в суді першої інстанції прокурор відмовився від частини обвинувачення, пред'явленого підсудному, Генеральний прокурор України у доповненнях або змінах до касаційного подання не вправі порушувати питання про скасування вироку в цій частині.

Захисник, що вступив у справу в касаційному проваджен-ні, може змінити або доповнити скаргу захисника, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, тільки за згодою засудженого або виправданого і їхніх законних пред-ставників.

4. Відкликання касаційної скарги.

Засуджений або виправданий можуть відкликати свою касаційну скаргу і скаргу свого захисника, за винятком скарг у справах, де участь захисника є обов'язковою.

Захисник засудженого або виправданого може відкликати свою касаційну скаргу тільки за згодою підзахисного і його законного представника.

Касаційна скарга представника потерпілого може бути відкликана ним тільки за згодою потерпілого, а також самим потерпілим.

Думається, що, виходячи з аналізу норм Конституції Украї-ни та КПК, зазаначені вище прокурори повинні враховувати позицію, яку займає прокурор, вносячи касаційне подання, лише при пору-шенні питання про погіршення становища засудженого чи ви-правданого. Однак вони не пов'язані із цією позицією при на-маганні покращити становище цих осіб.

Крім того, аналіз статей 390 та 355 КПК дозволяє дійти вис-новку про те, що внесення змін або доповнень та відкликання касаційної скарги (подання) з метою погіршення становища засудженого чи виправданого можливі лише в межах строку на подачу касаційної скарги (подання). Що ж стосується змін, до-повнень чи відкликань касаційної скарги (подання) з метою по-кращання становища засудженого чи виправданого, то вони можуть бути внесені до початку розгляду справи.

5. Прийняття касаційним судом нових матеріалів по справі.

Згідно зі ст. 393 КПК для ствердження чи спростування до-водів, викладених у скарзі або поданні, особи, що їх подали, мають право подати до касаційного суду документи, яких не було в справі. Крім терміну «документи» в цій статті використаний і термін «матеріали». Саме тому в касаційну інстанцію можуть бути подані будь-які матеріали (документи), отримані законним шляхом. Нові матеріали не можуть обґрунтовуватися шляхом проведення слідчих дій, але вони можуть бути витребувані са-мим касаційним судом. Таким чином, касаційному суду надані окремі можливості апеляційного суду. Але ст. 393 КПК не перед-бачає права касаційного суду давати доручення слідчим органам чи суду, що розглядав справу, на проведення певних слідчих дій з метою одержання нових матеріалів. Думається, що з новими матеріалами, поданими однією із сторін, необхідно знайомити заінтересованих осіб, які можуть їх спростувати, а тому ці нові матеріали, як і доповнення чи зміни до касаційної скарги (по-дання), мають подаватися в строки, які б забезпечували розгляд справи без її відкладення.

Використані джерела:

Кримінально-процесуальний кодекс України. — К., 2001.

Кримінально-процесуальний кодекс України.