Крім питань, прямо зазначених у законі, суди мають право вирішувати й інші питання, що виникають при виконанні вироку, при наявності в ньому недоліків:—

про застосування акта амністії, якщо його застосування є обов'язковим і суд при постановленні вироку не обговорював це питання;—

про звільнення з-під варти особи, звільненої від відбу-вання покарання з випробуванням або засудженої до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, якщо підсудний був під вартою і суд не вирішив питання про зміну запобіжного заходу;—

про скасування запобіжного заходу, якщо при виправ-данні підсудного або засудженні його із наступним звільненням від покарання суд у вироку не вказав про його скасування;—

про зарахування попереднього ув'язнення в строк відбу-вання покарання, якщо таке зарахування не зроблене судом або допущена неточність у його вирахуванні;—

про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову або можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку або відмові в позові чи незастосуванні конфіс-кації ці заходи вироком не скасовані;—

про виключення з акта опису майна, на яке за законом не допускається звернення стягнення, якщо у вироку не вирішене питання про це майно;—

про долю речових доказів, якщо вона не вирішена ви-роком суду;—

про визначення розміру і розподілу судових витрат, якщо суд не вирішив ці питання;—

про оплату праці захисника;—

про долю неповнолітніх дітей засудженого, що залиши-лися без нагляду, і передачу їх для піклування установам, родичам або іншим особам, якщо у вироку немає такого рішення;—

про уточнення посади або виду діяльності, якщо при призначенні покарання (основного або додаткового) у виді позбав-лення права займати певні посади або займатися певною діяль-ністю допущені неточні, неконкретні формулювання;—

про призначення вихователя неповнолітньому у випадку його звільнення від відбування покарання з випробуванням або застосування примусових заходів виховного характеру у відпо-відності зі ст.104, 105 КК;—

про усунення неточностей, допущених у вироку при на-писанні прізвища, імені, по батькові або інших біографічних да-них засудженого, а також описок і арифметичних помилок, якщо вони очевидні і виправлення їх не стосується суті вироку і не тягне за собою погіршення становища засудженого.

Суди вправі також вирішувати питання, що виникли після винесення вироку в процесі його виконання:—

про невиконання вироку в частині конфіскації майна, якщо актом амністії або помилування засуджений повністю звіль-нений від покарання у разі коли до дня видання акта амністії або помилування вирок у частині конфіскації не був виконаний;—

при звільненні в порядку помилування одного із солі-дарних боржників від відшкодування шкоди суд вправі обгово-рити питання про розмір стягнення із солідарних боржників, що залишилися;—

за поданням державного виконавця вирішити питання про звернення конфіскації на додатково виявлене майно засудженого, яке придбане до винесення вироку і підлягає за законом кон-фіскації, а також на майно, придбане хоч і після винесення вироку, але на гроші або за рахунок майна, що підлягають конфіскації за вироком, у випадках, якщо не минув строк давності виконання вироку.

Не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст.411 КПК, питання, що стосуються суті вироку і погіршують ста-новище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення ци-вільного позову.

Зокрема, не можна в такому порядку:—

виключити з вироку кваліфікуючу ознаку злочину і посилання на обставини, що пом'якшують або обтяжують пока-рання;—

уточнити призначене покарання (як основне, так і додат-кове) щодо його виду і строку;—

призначити покарання за кожен злочин окремо, якщо суд призначив покарання тільки за сукупністю злочинів, або при-значити покарання за сукупністю злочинів, якщо воно було призначене за кожен злочин окремо;—

призначити покарання за сукупністю вироків, якщо при винесенні останнього за часом вироку суду було відомо про наявність інших невиконаних вироків, але питання про при-значення покарання у відповідності зі ст.71 КК не було ви-рішене;—

визначити або скасувати розмір відрахувань із заробітку особи, засудженої до виправних робіт, у доход держави;—

визначити або змінити розмір штрафу;—

установлювати дані про особу засудженого, котрі можуть спричинити погіршення його становища (про наявність судимості та ін.);—

установити або змінити розмір задоволеного цивільного позову або безпідставно одержаного майна;—

звільнити засудженого від відшкодування матеріальних збитків;—

вирішити питання про виключення з акта опису майна за цивільним позовом третіх осіб;—

змінити вирок у частині запобіжного заходу

Використана література:

Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За загальною редакцією В.Т.Маляренка, В.Г.Гончаренка – К., – “Форум”, 2003.

Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків" від 21 грудня 1990 р.).

Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України: Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих закладів освіти / За ред. Ю.М.Грошевого. – Харків: Право, 2002.