2) необхідності застосування більш суворого покарання.

У цьому разі апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання, однак формулю-вання обвинувачення і доказову базу, визнану судом першої Інстанції, не змінює і вправі призначити більш суворе покарання як за окремими статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини, так і за сукупністю злочинів або сукупністю вироків;

3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції.

У цьому разі апеляційний суд має право сформулювати обвинувачення в межах того обвинувачення, яке пред'являлося обвинуваченому на досудовому слідстві, і з урахуванням позиції, що її займали прокурор, потерпілий або його представник у суді першої інстанції, обрати покарання відповідно до вимог ст.65 КК;

4) неправильного звільнення засудженого від відбування по-карання.

Апеляційний суд, скасовуючи вирок суду першої інстанції в частині звільнення від покарання, у своєму вироку фактично повторює визнані судом першої інстанції формулювання обвину-вачення, кваліфікацію діяння, покарання, якщо воно було при-значене, і вказує покарання, яке слід відбувати засудженому.

Крім того, у вироку апеляційного суду повинні бути за-значені:—

зміст вироку суду першої інстанції: дані про засудженого або виправданого, за якою статтею КК особа засуджена або виправдана, покарання, призначене засудженому (якщо останній звільнений від покарання, то підстава звільнення), формулю-вання обвинувачення, визнаного судом доведеним, а стосовно виправданого — пред'явленого йому;—

суть апеляції (особа, що подала апеляцію, доводи апеля-ції, основні порушення закону, на які посилається апелянт);—

виклад пояснень осіб, які брали участь у судовому засі-данні апеляційного суду;—

мотиви прийнятого рішення, аналіз доказів, досліджених у процесі повного або часткового судового слідства, якщо воно проводилося апеляційним судом, аргументи для підтвердження або спростування доводів апеляції, висновки щодо правильності або неправильності рішень, прийнятих судом першої інстанції, і обґрунтування рішення, прийнятого апеляційним судом.

Крім того, у випадку скасування виправдувального вироку у вироку апеляційного суду повинне бути сформульоване обви-нувачення, визнане доведеним, дана правова оцінка діяння і призначене покарання.

Апеляційний суд вправі скасувати постанову суду першої інстанції про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру й постановити свою постанову тільки у випадках, зазначених у ч.4 ст.378 КПК, і за умови, що саме з цих підстав була подана апеляція прокурором, потерпілим або його представником.

Зміст постанови апеляційного суду повинен відповідати вимогам ст.420, 448 КПК.

Крім того, у постанові апеляційного суду вказується:—

зміст постанови суду першої інстанції (вказується особа, стосовно якої винесена постанова, чи мало місце суспільне не-безпечне діяння і чи скоєне воно особою, відносно якої розглядається справа, які примусові заходи виховного або медичного характеру застосовані до даної особи);—

ким подана апеляція і її суть: доводи апеляції, по-рушення закону, на які посилається апелянт; пояснення осіб, що брали участь у судовому засіданні апеляційного суду;—

мотиви прийнятого рішення: аналіз доказів і висновки щодо доводів апеляції і рішення суду першої інстанції, обґрун-тування рішення апеляційного суду.

Використані джерела:

Кримінально-процесуальний кодекс України. — К., 2001.

Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За загальною редакцією В.Т.Маляренка, В.Г.Гончаренка – К., – “Форум”, 2003.

Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України: Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих закладів освіти / За ред. Ю.М.Грошевого. – Харків: Право, 2002.