Реферат на тему:

Повернення справи апеляційним судом прокурору, на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд

1. Скасування вироку (постанови) з поверненням справи прокурору, на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Апеляційний суд скасовує вирок (постанову) і повер-тає справу на додаткове розслідування у випадках:

1) коли під час дізнання чи досудового слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуаль-ного закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови;

2) якщо є підстави для застосування кримінального закону про більш тяжкий злочин, обвинувачення у вчи-ненні якого засудженому не пред'являлось, якщо з цих підстав була подана апеляція прокурора чи потерпілого або його представника;

3) якщо є підстави для застосування кримінального закону, який передбачає більш тяжке на відміну від встановленого досудовим слідством суспільно небезпечне діян-ня, у справах про застосування примусових заходів медич-ного або виховного характеру;

4) якщо при апеляційному розгляді справи встанов-лено таку однобічність або неповноту дізнання чи досудо-вого слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Апеляційний суд скасовує вирок (постанову) і повер-тає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстан-ції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови, зокрема, порушення, зазначені в пунктах 2, 3, 4, 6—10, 13 частини другої статті 370 КПК України.

Скасовуючи вирок (постанову), апеляційний суд не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, засто-сування судом першої інстанції того чи іншого криміналь-ного закону та покарання.

Апеляційний суд вправі скасувати вирок (постанову) і повернути справу на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд у частині обвинувачення, залишивши в решті судове рішення без зміни, за умови, що це обви-нувачення мало самостійну кримінально-правову кваліфікацію і може бути розглянуто в окремому провадженні.

У разі скасування вироку (постанови) внаслідок пору-шень, допущених при розгляді справи в суді, справа направляється для нового розгляду до суду, який поста-новив вирок, але в іншому складі суддів.

У разі скасування вироку (постанови) з поверненням справи на додаткове розслідування, справа надсилається прокурору через суд, який постановив вирок (постанову).

Вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання і досу-дового слідства при додатковому розслідуванні і суду пер-шої інстанції при повторному розгляді справи.

Рішення про скасування вироку (постанови) і повернення справи на додаткове розслідування або новий судовий розгляд апеляційний суд приймає в залежності від того, де було до-пущене порушення закону, що стало підставою для скасування судового рішення, і в якій стадії це порушення може бути усунуто.

Істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. (ст. 370 КПК). Успішне розслідування кримінальних справ значною мірою залежить від дотримання органами досу-дового слідства, прокурорами і судами норм, що регламентують порядок судочинства і створюють реальні гарантії повного, все-бічного і об'єктивного дослідження обставин справи.

Будь-яке відхилення від вимог процесуальних правил, пору-шення закону підриває авторитет правосуддя і є недопустимим, однак обов'язкове скасування вироку законодавець пов'язує лише із істотними порушеннями, тобто такими, «які перешко-дили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок або постанову» (ч. 1 ст. 370 КПК). На практиці порушен-ня визнаються істотними тоді, коли ними обмежені права і за-конні інтереси учасників процесу і ці обставини вплинули або могли вплинути на правильність розгляду справи, або законність і обгрунтованість вироку поставлені під сумнів.

Дана апеляційна підстава має оціночний характер через те, що вирішити питання, чи є порушення істотними, можна, лише оцінивши кожний доказ окремо і всі у сукупності.

Частина 2 ст. 370 КПК виділяє групу порушень криміналь-но-процесуального закону, які у будь-якому разі, тобто безумов-но тягнуть за собою скасування вироку, оскільки визнаються законом істотними.

Вирок (постанову) у будь-якому разі належить скасувати, якщо:

1) за наявності підстав для закриття справи її не було закрито;

2) вирок винесено незаконним складом суду;

3) порушено право обвинуваченого на захист;

4) порушено право обвинуваченого користуватися рідною мовою або мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача;

5) розслідування справи провадила особа, яка підлягала від-воду;

6) справу розглянуто у відсутності підсудного, за винятком випадку, передбаченого ч. 2 ст. 262 КПК;

7) порушено правило підсудності;

8) порушено таємницю наради суддів;

9) вирок (постанову) не підписано будь-ким із суддів;

10) у справі відсутній протокол судового засідання або пе-ребіг судового процесу у передбачених КПК випадках не фіксу-вався технічними засобами;

11) порушено вимоги статей КПК про обов'язковість пред'яв-лення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення;

12) обвинувальний висновок не затверджений прокурором або він не був вручений обвинуваченому;

13) порушено вимоги статей КПК, які встановлюють незмін-ність складу суду, надання підсудному права виступати у деба-тах і з останнім словом.

Однобічність або неповнота дізнання, досудового чи су-дового слідства (ст. 368 КПК). Однобічним або неповним ви-знається дізнання, досудове чи судове слідство, які залишили недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істот-не значення для правильного вирішення справи.

Неповнота або однобічність досудового чи судового слідства можуть виявитися у недослідженні будь-якої сторони складу зло-чину. Це можуть бути поверхово досліджені відомості, що стосу-ються суб'єктивної сторони складу злочину і в першу чергу моти-ву вчинення дій, у вчиненні яких обвинувачується особа; обстави-ни, що характеризують об'єкт злочинного посягання, а також відомості, що стосуються об'єктивної сторони. До них належать фактичні дані, що мають значення для вирішення питання про на-явність причинного