Чи доказано, що відповідне діяння мало місце?

Чи доказано, що це діяння вчинив підсудний?

Чи винен підсудний у вчиненні цього діяння ?

Вердикт (від лат. vere diktum) означає “правильно сказане”, є, по суті, висновок суду присяжних про винність або невинуватість підсудного. Він являє собою узагальнену відповідь присяжних на поставлені перед ними запитання.

Вердикт виноситься у дорадчій кімнаті в умовах таємниці наради присяжних. Ніхто не вправі утримуватися від голосування. Рівність голосів означає відповідь “ні”, а отже виправдання підсудного.

Вердикт проголошується в залі суду старшиною присяжних засідателів. (В.М.Тертишник: Науково-практичний коментар до КПК. – К., 2002 ст.17)

Як відбувається залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов’язків у суді?

Народні засідателі і присяжні залучаються до зчдійснення правосуддя в порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлене необхідністю закінчити розгляд справи.

Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя має бути надіслано судом народному засідателю або присяжному не пізніше ніж за два итжні до початку судового засідання. У запрошенні зазначаються права та обов'язки відповідно народного засідателя та присяжного, перелік вимог щодо народних засідателів та присяжних, а також підстави для звільнення їх від виконання вказаних обов'язків.

Суд, який запрошує народного засідателя чи присяжного, повинен письмово повідомити про це керівництво підприємства, установи, організації за місцем його роботи не пізніш як у двотижневий строк до початку судового засідання.

Керівник підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, зобов'язаний звільнити народного засідателя або присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків у суді.

Народний засідатель або присяжний зобов'язані вчасно з'явитися за запрошенням суду для участі в судовому засіданні.

Підстави та порядок звільнення від виконання обов'язків народного засідателя або присяжного.

Підлягають звільненню від виконання обов'язків народного засідателя або присяжного за розпорядженням голови суду на їх прохання:

1) громадяни, старші 65 років;

2) жінки, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або похилого віку членів сім'ї;

3) керівники та заступники керівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

4) особи, які не володіють державною мовою;

5) особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;

6) інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.

Права народних засідателів і присяжних.

При вирішенні всіх питань, пов’язаних з розглядом справи і постановленням судового рішення , народні засідателі і присяжні мають такі самі права, як і професійні судді.

Використана література:

Конституція України.

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.60 р.

Закон України “Про судоустрій” від 7.02.00 р.

Тертишник В.М.: Науково-практичний коментар до КПК. – К., 2002.