Реферат на тему:

Принципи кримінального процесу

Питання про систему принципів (засад) кримі-нального процесу є одним з найважливіших і найсклад-ніших. Вихідним моментом при цьому є поняття прин-ципу кримінального процесу. В науці досі не вироблено єдиного, загальноприйнятого визначення цього поняття. На наш погляд, до критеріїв визначення певного поло-ження принципів кримінального процесу слід віднести таку сукупність властивостей: 1) це найзагальніші, вихідні положення, ідеї, які мають фундаментальне значення для кримінального процесу, визначають його спрямованість, побудову в цілому, форму і зміст його стадій та інсти-тутів; 2) принципи виражають панівні в даній державі політичні і правові ідеї, які стосуються завдань і способу здійснення судочинства в кримінальних справах; 3) вони повинні бути закріплені в нормах права; 4) принципи мають повністю діяти у всіх або кількох стадіях кримі-нального процесу і обов'язково в його центральній стадії — стадії судового розгляду; 5) порушення будь-якого прин-ципу означає незаконність рішення в справі і обов'язково тягне його скасування.

Принципи (засади) кримінального процесу — це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові адеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кримінальних справах, які визначають спрямованість і побудову кримінального процесу в цілому, форму і зміст його стадій та інститутів, порушення яких обов'язково тягає за собою скасування вироку та інших рішень у справі.

Висловлено думку, що поряд із загальнопроцесуальними принципами існують принципи окремих стадій кри-мінального процесу (попереднього розслідування, судово-го розгляду, касаційного і наглядного провадження, вико-нання вироку). Мабуть, найважливіші характерні особли-вості, притаманні окремим стадіям кримінального проце-су, доцільніше буде називати загальними або основними умовами, положеннями, рисами, а не принципами, щоб не знецінювати суті й значення останніх.

Досить поширеною є також позиція, щоб усі принципи судоустрою залучити до системи принципів криміналь-ного процесу і не провадити між ними чіткого розмежу-вання. На нашу думку, слід розрізняти принципи: а) суто організаційні, наприклад назначуваність слідчих і про-курорів, централізація і єдиноначальність у системі орга-нів прокуратури, виборність і призначуваність судців, особливий порядок притягнення їх до кримінальної і дис-циплінарної відповідальності; для діяльності щодо пору-шення, розслідування, судового розгляду й вирішення кримінальних справ вони не мають безпосереднього зна-чення; б) організаційно-функціональні, наприклад одно-особовість і колегіальність, нагляд вищестоящих судів за судовою діяльністю нижчестоящих, гласність; вони визна-чають як організацію, так і діяльність кримінально-проце-суальних органів і є принципами судоустрою і криміналь-ного процесу або органічною частиною принципу остан-нього; в) суто кримінально-процесуальні, функціональні, наприклад презумпція невинуватості, забезпечення підо-зрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист, змагальність, установлення істини, публічність, усність, безпосередність; вони визначають кримінально-процесу-альну діяльність. Як принципи кримінального процесу слід також розглядати деякі загальноправові засади (на-приклад, законність) і конституційні гарантії (недоторкан-ність особи, житла, повага до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя, таємниця листування, теле-фонних розмов, телеірафної та іншої кореспонденції тощо), які мають визначальне, принципове значення для кримінально-процесуальної діяльності і специфічне від-биття в кримінальному процесі.

В системі принципів кримінального процесу доцільно вирізняти конституційні принципи, бо вони мають особливе політико-юридичне значення. Закріплення певних принципів судочинства в Конституції пояснюється зна-ченням їх для сфери основних громадянських прав і сво-бод для врегулювання діяльності органів правосудця, а також історичними традиціями. Можна з певністю конс-татувати, що політичне і юридичне значення конституцій-них принципів в Україні останнім часом значно зросло.

Вирізнення конституційних принципів зовсім не означає приниження фундаментального значення інших принципів кримінального процесу, які закріплені в Кримінально-процесуальному кодексі, а не в Конституції. Важливим є зміст певного положення, його значення для побудови і функціонування системи кримінально-процесуального права, регульованої ним діяльності суб'єктів кримінального процесу і правовідносин між ними.

Конституція України проголошує, що основними заса-дами судочинства є: 1) законність; 2) рівність усіх учас-ників судового процесу перед законом і судом; 3) забезпе-чення доведеності вини; 4) змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості; 5) підтримання державного обвинува-чення в суді прокурором; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; 7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом; 9) обов'язковість рішень суду. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій (ч. З і 4 ст. 129). При визначенні системи й змісту прин-ципів кримінального процесу мають бути враховані й інші положення Конституції України, які містяться в розділах 1 «Загальні засади», 2 «Права, свободи та обов'язки люди-ни і громадянина» і 8 «Правосуддя», а також норми Кримі-нальне-процесуального кодексу. Аналіз чинного законо-давства дає можливість зробити висновок, що до системи принципів українського кримінального процесу належать:

конституційні принципи: 1) законність; 2) державна мо-ва судочинства; 3) рівність усіх учасників судового проце-су перед законом і судом; 4) повага до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя; 5) право людини на свободу та особисту недоторканність; 6) недотор-канність житла; 7) таємниця листування, телефонних роз-мов, телеграфної та іншої кореспонденції; 8) з'ясування істини; 9) забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист; 10) презумпція невинуватості; 11) свобода від самовикриття, викриття членів сім'ї чи близьких родичів; 12) здійснення правосудця виключно судами; 13) участь народу у здійсненні правосуддя; 14) незалежність і недоторканність суддів, їх підкорення лише закону; 15) змагальність судового розгляду; 16) глас-ність судового процесу; 17) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень; 18) обов'язко-вість рішень суду; інші принципи: 19) публічність;