умовах, оскільки вибір злочинцем місця вчинення задуманого зло-чину з високим ступенем імовірності пов'язаний із місцем його проживання або з місцем вихідної «бази», із якої він, як правило, діє);
г) варіантів підготовки можливих місць переховування осіб, причетних до вчинення злочину тощо.
Результатом прогностичних досліджень є прогнози, які, у свою чергу, можуть бути поділені на пошукові та нормативні, конструктивні, деструктивні або застерігаючі, групові та індивідуальні, поточні, коротко- та довгостроко-ві. Базисними методами розробки цих прогнозів є опиту-вання експертів, моделювання та екстраполяція (поширення знань з однієї предметної галузі на іншу, ще не до-сліджену).
Завершальний етап прогностичних досліджень пов'я-заний з визначенням форм та шляхів реалізації сформу-льованих прогнозів. При цьому зміст рекомендацій для осіб (органу), що приймають рішення на основі прогности-чних висновків, видозмінюється залежно від характеру і специфіки об'єкта прогнозу, цілей прогнозних розробок і спрямованості проведених досліджень. Так, якщо резуль-татами криміналістичного прогнозування є судження що-до імовірності появи в майбутньому нових способів учинен-ня злочинів, нових об'єктів (предметів) посягання і нових обставин, які сприятимуть вчиненню злочинів даної кате-горії, то й рекомендації мають бути деструктивного харак-теру. У таких рекомендаціях повинні бути відображені пропозиції, спрямовані на здійснення комплексу заходів (нормативних, організаційно-технічних, інформаційних та ін.) щодо запобігання вчиненню злочинів новим способом, недопущення можливості виникнення нових обставин, що сприятимуть вчиненню злочину, розробки пропозицій, які активізують процес розкриття злочинів, котрі вчиняються новим способом і котрі не вдалося відвернути.
Якщо ж йдеться про перспективи розвитку криміналістичних методів, прийомів та засобів, то й рекомендації повинні носити конструктивний, відтворюючий характер і сприяти вдосконаленню або створенню нових техніко-криміналістичних засобів і прийомів (наприклад, пропозиції щодо створення найбільш сприятливих умов для їх роз-робки тощо). При цьому пропоновані рекомендації можуть ґрунтуватися на минулому досвіді вирішення подібних за-вдань (у тому числі й зарубіжному) і оперуванні вже апро-бованими методами, а можуть мати суто пошуковий хара-ктер, тобто включати пропозиції щодо відшукання нових шляхів і засобів, які забезпечують досягнення прогностич-них висновків щодо розвитку об'єктів дослідження.
Рекомендації щодо реалізації криміналістичних про-гнозів у судово-слідчій і оперативно-розшуковій діяльнос-ті повинні бути спрямовані на оптіматизацію процесу планування та організації розслідування, дізнання, судо-вого розгляду, підвищення ефективності слідчих дій і оперативно-розшукових заходів (наприклад, при висуванні та перевірці версій, оцінці слідчих, судових та оперативних ситуацій і прийнятті тактичних рішень відносно визначен-ня оптимальної системи тактичних прийомів як основних засобів впливу на ситуацію, що склалася, та окремі її ком-поненти).
Використана література:
Криміналістика. Навчальний підручник для студ. / За ред. Шепітька В.Ю., – К.: Ін юре, 2001.