Р Е Ф Е Р А Т

на тему:

Правовий статус сільськогосподарських кооперативів

Під сільськогосподарським кооперативом Закон України „Про сільськогосподарську кооперацію” розуміє юридичну особу, утворену фізичними та/або юридичними особами, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добровільного членства та об’єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності у сільському господарстві та обслуговування переважно членів кооперативу.

Сільськогосподарські виробничі кооперати-ви створювалися в процесі реорганізації спочатку колгоспів, а потім колективних сільськогосподарських підприємств, а також в зв'язку з проведенням приватизації в агропромисловому комплексі. Специфіка сільськогосподарських кооперативів полягає передусім у дуже тісному зв'язку їх діяльності з землею, на якій вони отримують прибуток. Напев-но тому прийняття Закону "'Про сільськогосподарську кооперацію" було і актуальним, і своєчасним.

За цілями, завданнями і характером діяльності закон поділяє кооперативи на виробничі та обслуговуючі.

1. Виробничі кооперативи здійснюють господарську діяльність на засадах підприємництва з метою отримання доходу.

2. Обслуговуючі кооперативи спрямовують свою діяльність на обслуговування сільськогосподарського та іншого виробництва учасників кооперації. Залежно від виду діяльності вони поділяються на переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні та інші.

Виробничий кооператив відповідно до нового Цивільного кодексу (далі ЦК України) є одним з видів підприємницького товариства. Оскільки ЦК України дав обмежене коло юридичних осіб, які мають право займатися підприє-мницькою діяльністю, віднісши до них лише господарські товариства та виробничі кооперативи, перед деякими підприємствами постане питання про їхню реорганізацію. Зокрема, це стосується колективних, орендних підприємств, яких до цього часу багато. Виробничі кооперативи як один із видів комерційних організацій не є дуже поширеними у країнах з роз-винутою економікою. Вони існують у таких країнах, як Італія, Іспанія, Німеччина, але не в значній кількості. Що стосується України, то на сьогодні виробничі кооперативи не мають такого поширення, як це було після прийняття Закону СРСР "Про кооперацію в СРСР". І цьому є де-кілька причин.

Обслуговуючі кооперативи створюються для надання комплексу послуг, пов’язаних з виробництвом, переробкою, збутом продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва і рибництва.

Обслуговуючі кооперативи, здійснюючи обслуговування членів кооперативу, не ставлять за мету отримання прибутку.

Обслуговуючі кооперативи надають послуги відповідно до статуту іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

3. До переробних кооперативів належать кооперативи, які займаються переробкою сільськогосподарської сировини (виробництво хлібобулочних, макаронних виробів, овочевих, плодово-ягідних, м’ясних, молочних, рибних продуктів, виробів і напівфабрикатів з льону, коноплі, лісо- і пиломатеріалів тощо).

4. Заготівельно-збутові кооперативи здійснюють заготівлю, зберігання, передпродажну обробку, продаж продукції, надають маркетингові послуги тощо.

5. Постачальницькі кооперативи створюються з метою закупівлі та постачання засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки; виготовлення сировини і матеріалів та постачання їх сільськогосподарським товаровиробникам.

6. Сервісні кооперативи здійснюють технологічні, транспортні, меліоративні, ремонтні, будівельні, еколого-відновні роботи, здійснюють ветеринарне обслуговування тварин і племінну роботу, займаються телефонізацією, газифікацією, електрифікацією в сільській місцевості, надають медичні, побутові, санаторно-курортні, науково-консультаційні послуги, послуги з уведення бухгалтерського обліку, аудиту та інше.

У разі поєднання кількох видів діяльності утворюються багатофункціональні кооперативи.

Кооперативи можуть на добровільних засадах утворювати об’єднання, які в свою чергу можуть утворювати об’єднання вищого рівня за галузевими чи територіальними ознаками.

9. Кооперативи та їх об’єднання мають право виступати засновниками різних видів підприємств, мати представництва в інших регіонах України та за її межами.

Кооперативи створюються і здійснюють свою діяльність за такими принципами:

добровільність членства фізичних і юридичних осіб в кооперативі та безперешкодний вихід з нього;

обов’язкова трудова участь членів у діяльності виробничого кооперативу;

обов’язкова участь членів у господарській діяльності обслуговуючого кооперативу;

відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає користуватися послугами цього кооперативу та у разі потреби погоджується брати участь у фінансуванні його на умовах, встановлених статутом кооперативу;

демократичний характер управління, рівні права у прийнятті рішень за правилом “один член кооперативу — один голос";

обмеження виплат часток доходу на паї;

розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі в діяльності кооперативу;

контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, передбаченому статутом цього кооперативу.

Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України та юридичні особи, зареєстровані в Україні. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

Реєстрація кооперативу здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

Кооператив вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Кооператив має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням. Відмова у державній реєстрації кооперативу може бути оскаржена в судовому порядку.

Статут кооперативу є основним правовим документом, що регулює його діяльність. У статуті визначаються: найменування кооперативу та його місцезнаходження; предмет і мета діяльності; порядок вступу до кооперативу і виходу з нього; порядок визначення розміру та порядок внесення вступного внеску і паю; склад засновників кооперативу; права і обов’язки членів кооперативу; органи управління, порядок їх формування і компетенція; формування неподільного та інших фондів; форми трудової участі та оплати праці членів виробничого кооперативу та форми господарської участі членів обслуговуючого кооперативу; розподіл доходів кооперативу; співвідношення між кооперативними виплатами і виплатами на паї; умови реорганізації та ліквідації кооперативу.

Статут кооперативу приймається засновниками на установчих зборах, зміни та доповнення до нього вносяться загальними зборами його членів. Повідомлення про зміни та доповнення до статуту надсилаються до органу, що зареєстрував кооператив, у тижневий