Основними виробниками продуктів харчування, сировини і продовольства рослинного і тваринного (в тому числі водного й мисливськ
Р Е Ф Е Р А Т
Суб’єкти аграрних правовідносин
Основними виробниками продуктів харчування, сиро-вини і продовольства рослинного і тваринного (в тому числі водного й мисливського) походження в Україні є аграрні підприємці усіх форм власності та легальних ор-ганізаційно-правових форм господарювання [зокрема при-ватні, колективні, державні та спільні сільськогосподарські, рибальські та мисливські підприємства, кооперативи і гос-подарські товариства, спілки селян, селянські (фермерські) і приватні підсобні господарства, агрооб'єднання, асоціації тощо]. Чинне законодавство України цих виробників про-дуктів харчування і сировини водночас називає підприєм-ствами (крім товариств, фермерських та приватних під-собних господарств громадян), суб'єктами права, суб'єк-тами господарювання, суб'єктами підприємницької діяль-ності (суб'єктами підприємництва), учасниками аграрних правовідносин. З'ясування понятійного апарату аграрного права, виявлення спільних рис і аналіз співвідношення змісту наведених вище понять (термінів) є вкрай необ-хідним для розуміння суті суб'єктів аграрного права, юридично обґрунтованого їх розмежування за певними ознака-ми, з'ясування їхньої правосуб'єктності.
Законодавство при визначенні державних, колектив-них, приватних, спільних аграрних товаровиробників вжи-ває поняття (термін) "підприємство". Але як визначити зміст цього поняття? Скажімо,3акон "Про підприємства в Україні" (ст. 1) визначає підприємство як "самостійний господарюючий суб'єкт, який має права юридичної особи",) а за Законом "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (також ст. 1) колективне сільгосппідприємство (КСГП) — це "добровільне об'єднання громадян у са-мостійне підприємство". Іншими словами, КСГП — це підприємство, підприємство — це суб'єкт господарювання з правами юридичної особи, а юридична особа, у свою чергу, згідно зі ст. 24 Цивільного кодексу, — "підприємство". Така нечіткість визначення понятійного апарату пояс-нюється змішуванням об"єктної та суб”єктної частини по-няття "підприємство". Перша полягає в тому, що підприємство — це майновий комплекс, який включає в себе матеріальні та нематеріальні елементи, котрі мають вартісне вираження (ціну). Суб'єктна частина поняття "аграрне (сільськогосподарське тощо) підприємство" має окреслити, визначити його власника (-ів) чи створеної (заснованої) ними юридичної особи.
Аграрне підприємство може бути засновано на будь-якій формі власності (в тому числі й на змішаній) та у легаль-них організаційно-правових формах. Воно відрізняється від інших підприємств, по-перше, предметом діяльності — ви-робництвом, а потім уже переробленням та реалізацією (з метою одержання прибутку) продуктів харчування рос-линного і тваринного походження; по-друге, використанням у своїй діяльності природних ресурсів, їхніх властивостей, насамперед землі та водних об'єктів як головного засобу аграрного виробництва.
А тому під аграрним підприємством слід розуміти ком-плекс майна [сільськогосподарські землі, риболовні та мис-ливські угіддя, інші матеріальні та нематеріальні елементи, які мають грошову (вартісну) оцінку (ціну) ], що викори-стовується власником (-ами) або створеним (-й) ним (-й) юридичної особи для виробництва продуктів харчування і сировини рослинного і тваринного походження, а також для виконання інших робіт, надання послуг, заняття торгівлею з метою одержання прибутку. Суб'єктом аграр-ного права, носієм прав і обов'язків є власник (-й) остан-нього, а при створенні (заснуванні) ним (-й) юридичної особи — сама юридична особа.
3. Поняття "суб'єкт аграрного права", "суб'єкт аграрно-го господарювання", "суб'єкт аграрного підприємництва (агробізнесу)" не є рівнозначними. Поняття "суб'єкт гос-подарювання (господарюючий суб'єкт)" слід інтерпретувати як похідне від поняття "суб'єкт права", "суб'єкт аграр-ного права". Саме як суб'єкт аграрного права та чи інша, особа (маючи загальну правоздатність) на підставі своєї спеціальної правоздатності наділена правом бути на землі суб'єктом господарювання, учасником саме аграрних ринкових суспільних відносин.
В Україні відповідно до змісту національного законодав-ства поняття "суб'єкт підприємництва", "суб'єкт аграрного підприємництва (аграрний підприємець)" за своїм юридич-ним змістом і значенням майже тотожні поняттю "суб'єкт аграрного права". Такий висновок випливає зі змісту Господарського кодексу, Законів України "Про колективне сільськогос-подарське підприємство" (ст. 1), "Про фермерське господарство". Відповідно до названих законів "суб'єктами підприємницької діяльності" в аграрному сек-торі України визнаються всі легалізовані аграрні товарови-робники, незалежно від їхніх форм власності та організаційно-правових форм господарювання. Визначальним у тому, хто належить до суб'єкта аграрного підприємництва (тобто хто ж, по суті, є аграрним підприємцем), є, по-перше, легалізація цього підприємця-товаровиробника спосо-бом його державної реєстрації, зокрема як фермера або як юридичної особи; по-друге, — предмет діяльності цього підприємця-товаровиробника (насамперед виробництво про-дуктів харчування і сировини рослинного і тваринного походження).
Поняття "суб'єкт аграрного підприємництва (аграрний підприємець)" є узагальнюючим. Як і у всіх розвинених країнах світу, воно одночасно охоплює як визначення (найменування) самого суб'єкта, так і предмет його діяльності, а також його спеціальну правоздатність, легалізовану (завдяки державній реєстрації) та визнавану. Українською державою. Поняття -"аграрний підприємець" "суб'єкт аграрного підприємництва (агробізнесу)", по суті, є синонімами, під якими криється один і той же суб'єкт аграрного права з визначеними правомочностями саме аграрного підприємця. А тому поняття "аграрний підприємець (суб'єкт аграрного підприємництва)" включає в себе поняття всіх аграрних товаровиробників зі статусом як юридичної особи (всіх форм власності та легальних органі-заційно-правових форм господарювання), так і фермерського господарювання, а також і громадянина, який зареєструвався як підприємець.
Суб'єкти аграрного права (аграрні підприємці) мо-жуть розмежовуватися один від одного за різними чинни-ками. Як і будь-які інші, підприємці, суб'єкти аграрного права розмежовуються за формами власності: на приватні [такими у чистому вигляді є селянські (фермерські) господарства громадян України] без створення юридичної особи; на юридичні особи, засновані на приватній, колективній, державній формах власності, на змішуванні останніх, на спільній власності, у тому числі й іноземного учасника - інвестора.
Суб'єкти аграрного