Фермерське господарс-тво є новим правовим інститутом аг-рарного права України. Він вбирає су-купність правових норм, які регулю-ють правове становище ФГ і за своїм змістом забезпечують його цілісність і відносну завершеність. Це — відносно відокремлена частина норм аграрного права України, які закріплені в актах фермерського законодавства. Можна вважати, що за теоретичною конс-трукцією С. С. Алексєєва, це т. зв. "змішаний" або комплексний право-вий інститут, в якому тісно контакту-ють між собою норми загального, аг-рарного та спеціалізованого фермерсь-кого законодавства. Більшість норм правового інституту фермерства носить регулятивний характер, хоч є там і пра-воохоронні норми. Берлач А. Організаційно-правові та соціальні проблеми формування і діяльності селянського (фермерського) господарства // Пра-во України. — 1998. - № 8.

Що ж розуміє законодавець під пра-вовим інститутом "фермер-ське господарство" України?

Стаття 1 Закону „Про фер-мерське господарство” дає офіційне визначення його поняття як "форми підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону". З цієї дефініції можна виділити такі юри-дичні ознаки поняття ФГ України:

1) Це — окремий, самостійно госпо-дарюючий аграрний суб'єкт. Як такий, він відрізняється від усіх інших суб'єк-тів цієї діяльності: колективних сільсь-когосподарських підприємств, аграрних кооперативів, особистих підсобних гос-подарств громадян.

2) Це — своєрідна форма підприємництва, тобто діяльності за власною ініціати-вою, яка здійснюється систематично і на свій ризик. Така діяльність не планується і не гарантується державою".

3) Ця підприємницька діяльність може здійснюватися лише громадяна-ми України, а, отже, організатором (майбутнім головою) ФГ не можуть бути іноземні громадяни.

4) Ця організаційно-правова форма сільськогосподарської діяльності повин-на створюватись на добровільних заса-дах, за бажанням громадян, тобто за їх, суб'єктивним волевиявленням (а не внаслідок адміністративного рішення державних органів, чи навіть, як це іно-ді буває, за рішенням загальних зборів КСГП про їх "перетворення" в декіль-ка ФГ).

5) Змістом діяльності ФГ є вироб-ництво, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції. По-перше, це зумовлює чисто аграрний характер ді-яльності господарства (хоч воно, за за-гальним правилом, може займатись й іншою, не забороненою законом, ді-яльністю). По-друге, господарство мо-же не лише виробляти (вирощувати, виготовляти), а й переробляти сільсь-когосподарську сировину в готову сіль-ськогосподарську продукцію (тобто вести аграрно-промислове виробницт-во). А найголовніше те, що як суб'єкт ринкових відносин, ФГ має право реалізовувати (продавати, міняти, застав-ляти тощо) свою сировину і промис-лову продукцію, які внаслідок цього носять товарний характер.

Визначення поняття ФГ за ст. 1 Закону про нього обмежується зазначеними юридичними ознаками".

Аналіз подальших пунктів ст. 1 За-кону дає можливість додати до цих ознак ще й такі як:

а) відносини в ФГ носять членсь-кий характер. У новому ї Законі знято положення про те, що робота в ФГ забезпечується "переважно" пра-цею членів цього господарства, що де-що безпідставно дає можливість збільшення до невизначеної кількості т. зв. найманих працівників;

6) ФГ — це сімейно-трудове об'єд-нання з чітко визначеним складом йо-го членів: подружжя, їх батьки, діти (які досягли 14-річного віку) та інші родичі". Ця ознака ФГ є характер-ною, вона віддзеркалює давні історичні традиції сімейного трудового селянсь-кого господарства в Україні і прита-манна фермерським господарствам у США та більшості інших країн, а тому повинна була б бути включена до виз-начення поняття ФГ, шо дається в ст.1 фермерського закону.

Як уже зазначалося в юридичній лі-тературі", до юридичних ознак, що ві-дображають поняття фер-мерського господарства, доцільніше додати ще деякі, котрі не вказує За-кон. Зокрема, на мій погляд, це такі специфічні аспекти ФГ, як:

а) ФГ — це суб'єкт сільськогоспо-дарського землевикористання, тобто праці з використанням природних влас-тивостей саме земель (ґрунтів); ця пра-ця є особливою, самобутньою, уніка-льною: вона означає використання земель як основного і незамінного засо-бу виробництва;

б) праця в ФГ є своєрідним різновидом індивідуальної трудової діяль-ності, тобто члени цих господарств не беруть участь в громадському виробництві, не перебувають в трудових від-носинах з будь-якими підприємствами, установами, організаціями.

в) для з'ясування поняття будь-яко-го суб'єкта важливе значення має юри-дична природа власності, на якій він базується. Тому слід зазначити, що ФГ використовує землі на праві при-ватної власності (або користування, в т. ч. оренди), а майно належить чле-нам ФГ на праві спільної сумісної влас-ності. У майбутньому характер відно-син в ФГ має стати більш однорідним;

г) Закон про фермерсь-ке господарство надає цим господарствам статус юридичної особи. Хоч ФГ - не зовсім підпадають під існуючі нині у цивільному законодавстві ознаки юридичної особи, проте, ця норма За-кону є істотною і повинна бути відоб-ражена у визначенні його поняття. З цим пов'язана і необхідність мати статут ФГ .

Підсумовуючи всі проаналізовані юридичні ознаки поняття фермерського господарства, можна його поняття визначити так фермерське господарство — це окре-мий, добровільно створений самостій-но господарюючий аграрний суб'єкт з

правами юридичної особи, що, являє собою форму підприємництва грома-дян України у сфері землевикористання, змістом якого є виробництво, пе-реробка та реалізація сільськогосподар-ської продукції на засадах сімейно-тру-дового об'єднання його членів при ви-користанні приватної або орендованої землі та майна, що належить їм на пра-ві спільної сумісної власності.

ФГ є перспективним суб'єктом аг-рарних відносин, що реформуються в умовах ринкової