Новий ЦК України не регулює порядку управління виробничим кооперати-вом, встановивши лише те, що статутом товариства маг бути визначено склад і компетенцію органів управління кооперативу та порядок ухва-лення ними рішень. Як, на нашу думку, відмова від регулювання в ЦК України відносин щодо управління юридичної особи є досить правильним кро-ком, оскільки такі відносини не можна віднести до цивільно-правових.

Припинення членства у виробничому кооперативі може бути ініціа-тивою його члена, а також примусово в зв'язку з виключенням Кодекс не встановив порядку проведення розрахунків кооперативу з особою, яка вийшла або виключена з кооперативу, зазначивши лише те, що у цьому випадку провадиться видача паю та іншого майна кооперативу в поряд-ку, передбаченому законом і статутом кооперативу. Яке ж майно може видаватися члену кооперативу, кодекс не встановив. Вважаємо, що у цьому випадку може йтися лише про повернення майна, яке було передано членом кооперативу в користування кооперативу. Крім того, напевне. члену кооперативу не видається його пай, а виплачується вартість його паю у грошовій або натуральній формі.

Новелою, яка раніше не передбачалася Законом СРСР "Про кооперацію" та Законом України "Про власність", є закріплення права члена кооперативу передавати свій пай чи його частину іншому членові кооперативу або третій особі. Така передача можлива за таких умов: якщо це передбачено статутом, а також за згоди кооперативу. У цьому разі інші члена кооперативу користуються переважним правом купівлі такого паю (його частини). Важливою гарантією реалізації права власності є встановлення у ст. 166 нового ЦК України права спадкування паю спадкоємцями померлого члена кооперативу, накладення стягнення на пай за боргами члена кооперативу, а також застава паю. У разі смерті члена виробничого кооперативу його спадкоємців може бути прийнято у члени коопера-тиву, якщо інше не визначено статутом кооперативу, а за відмови прийняти спадкоємців у члени кооперативу кооператив виплачує спадкоємцям вартість паю померлого члена кооперативу. У такому ж порядку випла-чується вартість паю у разі застави. Накладення стягнення на пай члена виробничого кооперативу за його власними боргами допускається лише при нестачі іншого його майна для покриття таких боргів — у порядку, передбаченому законом і статутом кооперативу.

Підсумовуючи зроблений аналіз перспектив розвитку законодавства, як регулює порядок створення та діяльності виробничих кооперативів, пропонуємо:–

прийняти Закон України "Про виробничий кооператив ";–

визначити в ЦК України поняття виробничого кооперативу як підприємницького товариства, заснованого на членстві громадян, які беруть трудову участь у діяльності товариства і несуть субсидіарну відповідальність за борги кооперативу в порядку та межах, встановлених законом та статутом:–

надати право прийняття в члени кооперативу юридичних осіб, а також громадян, які беруть іншу, ніж трудову, участь у діяльності кооперативу, якщо це передбачено його статутом; –

визначати розмір паю члена кооперативу, виходячи з розмірів чистих активів кооперативу (за винятком неподільного фонду) і пропорційно до його внеску до пайового фонду. якщо інше не встановлено у статуті кооперативу.

Використані джерела:

Цивільний кодекс України // Голос України, – 12.03.2003 р. №45.

Закон України „Про сільськогосподарську кооперацію” // Відомості Верховної Ради, – К. 1997, № 39.

Закон України „Про споживчу кооперацію” // Відомості Верховної Ради, – К. 1992, № 30.

Закон СРСР „Про кооперацію в СРСР” // Відомості Верховної Ради, – К.1991, №12.

Кучеренко І.М. Правове регулювання діяльності виробничих кооперативів // Правова держава. – К. 2001., №13.

Вінник О.М. Господарські товариства і виробничі кооперативи — К . 1998.