Законність і обґрунтованість судового рішення, швид-кість розгляду цивільної справи значною мірою залежать від повноти її підготовки до судового розгляду. Тут закладається основа успішного вирішення судом спору про право чи іншої правової вимоги. В постанові Пленуму Верховного Суду Украї-ни від 5 березня 1977 р. № 1 із змінами на 25 травня 1998 р. “Про підготовку цивільних справ до судового розгляду” підкреслено, що підготовка справ до судового розгляду — важлива самостійна стадія цивільного процесу, метою якої є забезпечення правиль-ного і своєчасного вирішення цивільних справ. Підготовка кож-ної цивільної справи до розгляду в судовому засіданні, незалеж-но від її складності, є обов'язковою і повинна бути проведена в строки, передбачені ст. 146 ЦПК [5, п.6]. Підготовка справи до судового розгляду є обов'язковою і при новому розгляді справи після ска-сування раніше постановленого рішення.

Належно проведена підготовка справи до судового розгля-ду має значення для якісного вирішення цивільних справ. Недо-оцінка значення цієї стадії процесу, формальне ставлення до неї призводить до відкладення розгляду справи, тяганини, а нерідко і до постановлення необґрунтованих рішень.

На підставі наданих повноважень адвокати допомагають заінтересованим особам звернутися до суду за захистом їх цивільних прав. Для цього використовуються цивільні проце-суальні засоби — позовна заява, в справах, що виникають з адміністративно-правових відносин — скарга і заява, а при окремому провадженні — заява.

До подачі позову адвокат виконує значну і складну допроцесуальну роботу по вивченню матеріалів справи і написан-ню заяви. Матеріали справи складаються з усних пояснень заінтересованих осіб і поданих ними документів — договорів, посвідчень, постанов, довідок, квитанцій, актів, ордерів, лис-тів службового і особистого характеру, що містять відомості, які мають значення для справи. Згідно з ст. 6 Закону “Про адвокатуру” адвокат має право збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних справах [3,ст. 6].

Вивчення матеріалів справи дає можливість адвокату: визначитися у правовій природі позову, його елементах і наявності необхідних підстав для реалізації права на пред'яв-лення позову, намітити склад сторін та інших осіб, які візь-муть участь в справі, та інших учасників процесу; визначити предмет доказування і докази для їх підтвердження, зібрати їх і подати судові з позовною заявою.

Позовна заява складається адвокатом у письмовій формі за визначеним ст. 119 ЦПК змістом. Суддя, до якого надійшла заява з додатками, вирішує питання про її прийняття. Відмова у прийнятті оформляється мотивованою ухвалою, яка може бути оскаржена адвокатом за наявності у нього відповідного повноваження. З прийняттям позовної заяви ви-никають цивільні процесуальні правовідносини, у яких бере участь адвокат, котрий набуває прав і обов'язків процесуаль-ного представника.

Підготовка цивільних справ до судового розгляду, метою якої є забезпечення своєчасного та правильного вирішення справи, покладена на суддю. Процесуальні дії осіб, що беруть участь у справі, а також їх процесуальних представників (в тому числі адвокатів) здійснюються, в осно-вному, на вимогу судді. Разом з тим процесуальні дії по підготовці цивільної справи до судового розгляду можуть здій-снюватися і за ініціативою процесуальних представників-адвокатів і спрямовуватися на визначення характеру спірних правовідносин, обставин, які підлягають встановленню, на відшукання доказів, на визначення кола осіб, що братимуть участь у справі тощо.

Адвокатові, перш ніж почати збирати докази, необхідно визначити , які докази повинні бути зібрані, треба установити предмет і межі доказування.

При підготовці справи до судового розгляду адвокат повинний чітко визначити предмет доказування. Правильно визначити предмет доказування по цивільній справі - значить додати всьому процесові збирання, дослідження й оцінки доказів потрібний напрямок. У юридичній літературі під предметом доказування розуміється сукупність юридичних фактів, від установлення яких залежить розгляд справи. Щоб правильно визначити предмет доказування, необхідно визначити характер правовідносин сторін і закон, яким варто керуватися при розгляді суперечки. Без визначення обставин, що підлягають включенню в предмет доказування, не можна також правильно визначити і характер правовідносин сторін і відповідну до застосування норму матеріального права. Обидві ці задачі повинні виконуватися адвокатом одночасно.

Представники вправі ставити перед суддею питання про витребування доказів від осіб, які відхилили вимогу адвоката про їх добровільну видачу, а також можуть порушувати клопо-тання про забезпечення доказів і позову, про зміну виду його забезпечення або скасування [2, ст.133,154].

При оформлених повноваженнях на ведення справи в суді адвокат відповідача може використати загальні процесуа-льні засоби захисту, передбачені ЦПК, а також спеціальні процесуальні засоби — заперечення проти позову і зустрічний позов. Заперечення проти позову подаються у письмовій формі за ініціативою відповідача і на вимогу судді. Право на пред'явлення зустрічного позову може бути реалізоване адво-катом до або під час судового засідання.

В стадії підготовки справи до судового розгляду процесу-альні представники сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають право заявляти суду клопотання про призна-чення експертизи, проведення огляду на місці, об'єднання і роз'єднання позовів та вирішення інших питань для забезпе-чення своєчасного і правильного вирішення справи.

Розгляд та вирішення цивільної справи є основною, цен-тральною стадією цивільного процесу. На цій стадії розвитку цивільно-процесуальної діяльності суд виконує завдання цивіль-ного судочинства, що були поставлені перед ним і полягають в охороні прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб, дер-жави шляхом всебічного розгляду та вирішення цивільних справ у повній відповідності з чинним законодавством [7, с.96].

Згідно із ст. 158 ЦПК розгляд цивільної справи відбувається у судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які бе-руть участь у справі. Судове засідання проводиться в приміщенні суду.

Стадія судового