Порядок подачі апеляційної скарги охоплює питання про строки здійснення цієї дії, про вимоги до форми і змісту таких процесуальних документів, а також про наслідки їх недотримання.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Пропущений строк на подачу апеляційної скарги (подання) мо-же бути поновлений судом за заявою особи, яка її подала за наяв-ності належних підстав. При їх відсутності скарга, подання зали-шається без розгляду, про що постановляється ухвала [2, ст. 294].

Право апеляційного оскарження зумовлене об'єктом оскарження. Ними є рішення суду першої інстанції (повністю або частково).

При складанні апеляційної скарги адвокат має керуватися вимогами, які пред'явля-ються до форми і змісту апеляційної скарги передбачені ст.295 ЦПК України.

Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником.

Прийняття судом скарги, подання породжує певні процесуальні правові наслідки — виникає процес у цій стадії. Особи, які беруть участь у справі, стають суб'єктами цивільно-процесуальних пра-вовідносин в апеляційному провадженні і можуть здійснювати про-цесуальні права й обов'язки, визначені для них ЦПК, в залежності від того, яким конкретним суб'єктом вони виступають. Вони ма-ють право у встановлений судом строк подати пояснення або запе-речення на апеляційну скаргу до суду, рішення якого ос-каржується, і до суду апеляційної інстанції. Такі пояснення і запере-чення мають відповідати за процесуальною формою і змістом ви-могам, що пред'являються до апеляційної скарги, перед-баченим ст.295 ЦПК. Їх мета — довести до відома суду суб'єктивні судження таких осіб з приводу підставності апеляційної скарги і пе-реконливості їх обґрунтовування. Тому адвокати повинні користуватись цією можливістю, адже відомості, які містяться у поясненні чи запереченні, можуть стати цінним матеріалом.

Складання пояснення на скаргу не менш відповідальне, ніж складання самої скарги. Тут адвокат повинен також виявити відмінне знання обставин справи, діючого законодавства, логічно літературною мовою викласти свої думки. Адвокат, який дозволить собі припуститися хоч незначної недобросовісності, наприклад поверхово вивчити матеріали справи, не надасть довірителю необхідної допомоги.

Залежно від характеру помилки, допущеної судом першої інстанції, представник може в апеляційній скарзі ставити пи-тання про усунення її шляхом зміни рішення чи постановлення нового. Вимога про це ставиться тоді, коли відсутня потре-ба збирати або додатково перевіряти докази, а обставини справи повно і правильно досліджені судом першої інстанції, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права.

При виявленні недоліків апеляційної скарги вона залиша-ється за ухвалою судді без руху, про що повідомляється пред-ставник, котрому пропонується у визначений строк усунути недоліки.

Цивільним процесуальним засобом реалізації права на ос-карження виступає заява третіх осіб про при-єднання до апеляційної скарги. Заява про це подається у письмо-вій формі, довільного змісту і державним митом не оплачується. Але заява представника про приєднання третьої особи до апеляційної скарги вважається такою, коли по правових підставах і правових наслідках збігається із апеляційною скаргою. Приєднання до апеляційної скарги реалізу-ється поданням заяви у суд першої чи апеляційної інстанції.

Представник особи, який подав апеляційну скаргу, може відмовитися від неї за наявності у нього повноваження від довірителя [2, ст. 300].

Передбачений законом порядок апеляційної перевірки рі-шень суду першої інстанції забезпечує особам, що беруть участь у справі, та їх представникам можливість брати активну участь в засіданні суду апеляційної інстанції. Позивач або його представник вправі відмовитися від позову або укласти мирову угоду. Таким правом може скористатися і третя особа, яка заявляє самостійні вимоги. Повноваження представників на виконання зазначених процесуальних дій має бути спеціально зазначено у дорученні.

Касація — це спосіб оскарження судових рішень, які набрали чинності (законної сили), на підставах неправильного застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуаль-ного права.

Процесуально-правовий інститут касаційного провадження пе-редбачає можливість оскарження рішень, ухвал, постановлених су-дом першої інстанції лише у зв'язку із порушенням матеріального чи процесуального закону які не були оскаржені в апеляційному по-рядку, а також рішення її ухвали суду апеляційної інстанції. Основ-ною функцією касаційної судової інстанції є перевірка законності розглянутих справ, в яких суд апеляційної інстанції не усунув істотні порушення закону або сам їх допустив, та забезпечення однакового застосування закону. Судом касаційної інстанції нині є Верховний суд України.

Право касаційного оскарження і внесення касаційного подан-ня — це право на порушення провадження в суді касаційної інстанції щодо перевірки законності рішень та ухвал суду, що набрали за-конної сили суб'єктами права касаційного оскарження.

Суб'єктами права касаційного оскарження виступають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не бра-ли участі у справі, коли суд вирішив питання щодо їх прав та обов'язків і постановив рішення чи ухвалу.

Право касаційного оскарження і касаційного подання обме-жується об'єктом оскарження, яким є: рішення та ухвали, поста-новлені судом першої інстанції у зв'язку з порушенням ними ма-теріального чи процесуального права, які не були оскаржені в апе-ляційному порядку, а також рішення та ухвали, постановлені