ЗМІСТ

ВСТУП

Поняття закону про кримінальну відповідальність

Структура Кримінального кодексу

Тлумачення закону про кримінальну відповідальність

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

У демократичному суспільстві людина є найвищою соціальною цінністю. Тому особам, які потрапили у сферу діяльності кримінального судочинства, має бути призначене за вчинення злочину справедливе та в міру гуманне покарання. Головним призначенням системи кримінальних покарань є боротьба зі злочинністю, її попередження. Відповідно до ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Минуло п'ять років з часу прийняття КК України. Розкриваючи тему дипломної роботи, я маю вирішити наступні завдання:

чи виправдалися надії, які породило завершення першої (з часу відновлення державної незалежності України) кодифікації кримінального законодавства;

в якій мірі чинний КК потребує вдосконалення і

у яких напрямах воно може й повинно відбуватися;

які перспективи розвитку кримінального законодавства в Україні. 

Насамперед належить констатувати, що оцінюванню підлягає законодавчий акт, далекий від проголосованого п’ять років тому. Адже за цей час до КК близько двадцяти разів вносилися різноманітні зміни, доповнення, поправки, виключення. Дві статті з нього виключено, десятьма він доповнений, сімнадцять — викладалися в цілком новій редакції, двадцять одна стаття зазнала змін у диспозиціях чи санкціях. Причому, окремі кримінально-правові норми змінювалися вже двічі. В цілому ж, за п’ять років змін зазнали 10% усіх статей КК. Кількість же пропозицій щодо внесення до нього змін взагалі вражає — суб’єкти права законодавчої ініціативи внесли їх уже понад сотню.

Отже, можна констатувати, що чинний Кримінальний кодекс України не виправдав одне з основних сподівань, що покладалися на нього — він не став стабільним. Продовжуються спроби вирішувати актуальні і не зовсім актуальні державні, суспільні, а ще частіше — відомчі чи може й групові та особисті проблеми через криміналізацію певних діянь. Більше того, типовим став абсолютно (на мій погляд) неприйнятний підхід: надається чинність закону, яким вносяться зміни до КК, від дня його опублікування. За таких умов презумпція знання закону перетворюється на фікцію, створюються передумови для об’єктивного інкримінування, оскільки як тоді можна говорити про усвідомлення суспільно-небезпечного характеру вчинюваного діяння? За змінами в КК не встигають стежити не лише пересічні громадяни, працівники правозастосовних органів, але й науковці.

У зв’язку з цим постає ряд питань. Одні з них стосуються оцінки конкретних пропозицій щодо вдосконалення КК, вже проведених змін. Інше ж питання і, водночас, пропозиція стосується введення своєрідного ’’юрійового дня’’ щодо змін до КК. Йдеться про запровадження норми, відповідно до якої зміни до КК могли б вноситися не частіше одного разу на рік. Є підстави запропонувати пов’язати цей термін з прийняттям державного бюджету, коли визначено основні економічні параметри, з якими так чи інакше пов’язується визначення змісту багатьох кримінально-правових понять, зокрема розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної соціальної пільги на наступний рік.

Варто зважити, наскільки простіше буде всім, хто застосовує КК, вивчає його, врешті-решт пов’язаний із порушенням його приписів за умови твердої впевненості, що протягом календарного року підстави кримінальної відповідальності, правові наслідки порушення кримінального закону не будуть змінюватися. Водночас, мені не відома жодна ситуація, коли спільні інтереси вимагали негайного запровадження кримінальної відповідальності, термінової зміни її умов. Та й нині наразі не кінець 80-х років минулого століття, коли для запобігання краху радянської імперії, її ідеологічних опор, терміново з початком відомого мітингу в Тбілісі вводили кримінальну відповідальність за дії, які дискредитують КПРС.

Карна система в Україні - майже непорушна ще з радянських часів. Побудована передусім для забезпечення інтересів держави, під правами людини вона розуміє винятково те, що держава цій людині дозволяє. Ми, на жаль, і досі товчемося на доктрині позитивного права, яку для нас випрацював у 30-ті роки відомий на весь світ генпрокурор Сталіна Вишинський, який вчився в одному з київських університетів і викладав.

За умов дії нинішнього Кримінально-процесуального кодексу, стандарти демократії і права не можуть бути остаточно утверджені в Україні. Оскільки нинішній Кримінальний Кодекс є прямим нащадком сталінського кодексу А. Я. Вишинського, в якому правоохоронними органами були названі репресивні по суті структури. Всі спроби змінити цей кодекс, були прихованими формами зберегти структуру репресивних і каральних органів радянської влади. І тому, розуміючи складність проблеми, до неї необхідно підійти системно і не просто виписувати нові положення кодексу у старій системі, а розробити новий Кримінальний Кодекс, спираючись на міжнародний досвід, у тому числі й на досвід давньої України, міста якої виробляли і переймали цивілізовані правові норми.

Внесення змін до Кримінального кодексу забезпечить більш широкі можливості для суду індивідуалізувати покарання особам, які вчинили злочини. Застосування видів покарання, що є більш м’якими порівняно з позбавленням волі, сприятиме ефективному досягненню цілей покарання особи – виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Завданням законопроектів Верховної Ради України є внесення змін до Кримінального кодексу України, які б передбачали гуманізацію кримінального законодавства, що є одним із важливих зобов’язань України перед Радою Європи. Косметичні зміни, внесені до законодавства шість років тому, до європейських стандартів його так і не наблизили.

1.1. Поняття закону про кримінальну відповідальність

Кримінальне право України дістає своє вираження в за-конодавстві про кримінальну відповідальність, що являє со-бою єдину нормативну систему - Кримінальний кодекс Ук-раїни, який ґрунтується на Конституції України та загально-визнаних принципах і нормах міжнародного права. КК складається із кримінальних законів, які системно розміщені