1.2. Структура Кримінального кодексу

Закони про кримінальну відповідальність систематизо-вані та поділяються в КК на Загальну й Особливу частини.

У Загальній частині зосереджено кримінально-правові нор-ми, що відображають принципи і загальні положення кримі-нального права, а також визначають його основні інститути, наприклад, поняття злочину і його видів, вини та її форм, спів-участі в злочині, повторності, сукупності та рецидиву злочи-ну, покарання та його мети, видів покарань та підстав їх засто-сування. Це норми, які застосовуються до всіх злочинів.

Особлива частина містить кримінально-правові норми, що вказують, які конкретно суспільне небезпечні діяння є злочи-нами і які заходи кримінального покарання можуть бути за-стосовані до осіб, які їх вчинили.

Загальна та Особлива частини КК пов'язані між собою й утворюють нерозривну системну нормативну єдність. Значен-ня цієї єдності найбільш помітно при застосуванні окремих ста-тей Кодексу. Не можна застосувати жодну кримінально-пра-вову норму, що міститься в Особливій частині КК, не звернув-шись при цьому до Загальної частини.

Загальна та Особлива частини КК поділяються на розділи а останні, своєю чергою, - на окремі статті.

Загальна частина чинного КК складається із 15 розділів: «Загальні положення», «Закон про кримінальну відпові-дальність», «Злочин, його види та стадії», «Особа, яка підля-гає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)», «Вина та її форми», «Співучасть у злочині», «Повторність, сукупність та рецидив злочинів», «Обставини, що виключають зло-чинність діяння», «Звільнення від кримінальної відповідаль-ності», «Покарання та його види», «Призначення покарання», «Звільнення від покарання та його відбування», «Судимість», «Примусові заходи медичного характеру та примусове ліку-вання», «Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх».

Особлива частина містить 20 розділів, систематизованих по групах споріднених суспільних відносин, на які посягають; відповідні злочини. Наприклад, статті КК, норми яких передбачають відповідальність за злочини, що посягають на основні цінності української державності, які проголошені в статтях 1 і 2 Конституції України, розміщено в розділі І «Злочини про-ти основ національної безпеки України». Статті, норми яких охороняють людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недо-торканність і безпеку, розташовано в розділі II «Злочини про-ти життя та здоров'я особи», розділі III «Злочини проти волі, честі та гідності особи» і розділі IV «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи». Статті КК, норми яких охороняють основні права і свободи людини, об'єднано в розділі V «Злочини проти виборчих, трудових та інших особис-тих прав і свобод людини і громадянина». Поділ Особливої час-тини КК 2001 р. на 20 розділів зробив її більш зручною для зас-тосування, оскільки надає слідчому, прокурору, судді, адвокату орієнтир у розміщенні тих чи інших статей у КК. Та й для гро-мадян України дуже важливо, щоб було просто знайти в КК ту чи іншу статтю про відповідальність за окремий злочин.

Статті КК пронумеровані арабськими цифрами і мають за-головки, що відбивають сутність правових приписів, що містяться в нормах. При включенні в КК нової статті вона по-міщається у відповідний розділ Загальної або Особливої час-тини, як правило, вслід за статтею, яка найбільш близька до неї за змістом. Новій статті надається номер попередньої статті та додатковий цифровий індекс - 1, 2, 3 і т. д. Наприклад, у 2002 р. до Особливої частини КК було включено статтю «Умис-не порушення вимог законодавства про запобігання та проти-дію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинними шляхом», її було поміщено вслід за статтею 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом». Статті було надано номер 209.

Вилучення тієї чи іншої статті з КК також не змінює поряд-ку нумерації статей у КК, зберігається номер статті 230 з по-значкою «Виключена». Ця стаття встановлювала відпові-дальність за порушення антимонопольного законодавства, її було скасовано Законом Верховної Ради України від 3 квітня 1992 р.

Багато статей КК поділяються на частини — окремі абзаци, які мають цифрові позначення. Наприклад, стаття 1 КК «Зав-дання Кримінального кодексу України» має дві частини - 1 і 2; стаття 135 КК «Залишення в небезпеці» складається з трьох частин - 1,2 і 3. Перед кожною із цих частин стоїть відповідна цифра.

Зміст окремих частин у статтях, що належать до Загальної частини, характеризується великою різноманітністю. Найчас-тіше в них розкривається відповідна кримінально-правова нор-ма, визначаються особливості її застосування за якихось умов або встановлюються випадки незастосування цієї норми чи виключення її з дії. Наприклад, у ч. 1 ст. 55 КК вказано строк, на який може бути призначено покарання у вигляді позбав-лення права обіймати певні посади або займатися певною діяль-ністю, і зазначено, до яких видів покарань воно належить; у ч. 2 вказано випадки, коли може бути призначено таке пока-рання як додаткове, якщо воно не передбачене в санкції статті Особливої частини КК; у ч. 3 встановлено порядок обчислен-ня строків виконання цього покарання як додаткового.

В Особливій частині КК в окремих частинах її статей вста-новлюється, за загальним правилом, відповідальність за один і той самий злочин за наявності особливостей, що відображають тяжкість діяння, ознаки суб'єкта, потерпілого, інші обставини, які впливають на міру покарання. Наприклад, у ч. 1 ст. 190 КК визначено відповідальність за заволодіння чужим майном шля-хом шахрайства, сформульовано основні ознаки цього злочину, частини 2, 3 і 4 вказують на обставини, встановлення