За обставин, коли адвокат не має змоги особисто виконати доручення клієнта (наприклад, хвороба тощо), він має, при можливості, потурбуватись про свою заміну в процесі іншим адвокатом. Однак зайнятість адвоката в іншому процесі не може бути безпосередньою підста-вою для відмови від прийнятого доручення клієнта. Загальними принципами етики юристів, затвердженими Міжнародною асоціацією адвокатів та схваленими Спілкою адвокатів України, передбачається необхідність доведення адвокатом справи клієнта до кінця.

ВИСНОВКИ

Участь адвоката у цивільному процесі – досить складний аспект при захисті прав та інтересів громадян в суді: по суті задач, взаємовідносинам з органами та клієнтами, широкій сфері діяльності, особливостям правового та етичного регулювання.

Механізм функціонування участі адвоката у цивільному процесі обов’язково заснований на законі. Проте процеси взаємодії „деталей”, „частин” між собою нерідко бувають приховані. Тут немає, та і не може бути, такої правової регламентації, як у діяльності слідчого, прокурора чи суду. Це не потрібно і практично неможливо.

Зовнішня непомітність захисної діяльності, її глибинність, прихованість від сторонніх саме й дозволяє їй виконувати потрібні задачи.

Прагнення досягти дослідницької мети, постійно „упирається” у оу ьсяцькудосягти ______________________________________________________________________________________________________________ри потрібні задачи.ніх, дозволяє їй регламентації, як у діяльності слідчого,___________________________________________крему працю конкретного адвоката з даної справи. Це піддається аналізу та методиці. Але як тільки робиться спроба проаналізувати „сукупність” участі адвокатів у цивільному процесі, знайти тут закономірність – наукове дослідження „пасує” перед витонченістю та непередбачуваністю захисного „ремесла”.

Звідси зрозуміло, що потрібно досить багато праці значного числа фахівців, для того щоб виявити окремі закономірності участі адвоката у цивільному процесі, проаналізувати та спробувати зробити краще, ніж є.

Чинне законодавство у цій галузі не є досконалим, тому потрібно внести деякі пропозиції щодо його вдосконалення:

1. Згідно зі ст. 115 ЦПК повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, всіх
процесуальних дій, крім передачі справи в третейський суд, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладення мирової угоди, передачі повноважень іншій особі (передоручення), оскарження рішення суду, подачі виконавчого листа до стягнення, одержання присудженого майна або грошей. Повноваження представника на вчинення кожної із зазначених в цій статті дій повинні бути спеціально обумовлені у виданій йому довіреності. Це положення досить ускладнює і дещо затягує розгляд справи в суді. Доцільніше було б наділити представника всіма правами особи, яку він представляє, якщо довіреність не містить спеціальних обмежень. Тобто від зворотного — якщо в довіреності немає обмежень, то представник має всі процесуальні права особи, яку він представляє.

2. Багато суперечностей зараз викликає й питання оплати послуг адвокатів, тому доречно було б запровадити таке поняття як витрати на правову допомогу (послуги адвоката). процесіІув юристів практиків._____________________________________________________________________________

3. Багато юристів і суддів, особливо старого гарту, якось нервують, коли чують звернення до судді – „Ваша честь” і завжди є певний психологічний конфлікт. Іноді й погордливі адвокати не бажають так звертатися до суду. Тому необхідно законодавчо закріпити таке звернення до суддів.

4. При розгляді справи у адвокатів завжди існувала проблема запису ходу судового засідання на аудіо- та відеопристрої. Природно, що судді були проти запису, й з цього приводу часто виникали конфлікти. Також доволі часто одна зі сторін, яка сумнівається в неупередженості процесу, клопоталася перед судом про можливість вести запис процесу, і судді досить часто відмовляли в задоволенні такого клопотання. Необхідно законодавчо закріпити положення за яким вести письмові записи і використовувати портативні аудіотехнічні пристрої (диктофони) мали би право як сторони судової суперечки, так і особи, присутні на відкритому засіданні відповідно до закону без додаткового дозволу судді.

За результатами, одержаними при проведенні дипломної роботи виконані задачи, які ставилися для досягнення мети - правового теоретичного обґрунтування представництва адвоката у цивільному процесі. Досліджені найбільш актуальні питання участі адвоката у цивільному процесі, зроблено аналіз окремих стадій цивільного процесу та ролі адвоката у кожній з них, надано юридичний аналіз поняття цивільного процесу, інституту представництва, процесуального статусу адвоката у цивільному процесі, узагальнена практика участі адвоката у цивільному процесі, надані пропозиції стосовно вдосконалення законодавства, щодо участі адвоката у цивільному процесі.

Видання нормативного характеру (Україна)

1. Закон. Про адвокатуру: Прийнятий … 19 груд. 1992 р. // Голос України. - 1993. – 29 cіч. - С. 6-7.
2. Україна. Закон. Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України: Прийнятий ... 21 черв. 2001 р. № 2533-III // Уряд. кур'єр. – 2001. – 10 лип. – С.4.
3. Україна. Президент України (1999-; Л.Д.Кучма). Про День адвокатури: Указ Президента... 2 груд. 2002р. № 1121/2002 // Уряд. кур'єр. – 2002. – 4 груд. – С. 3.
4. Україна. Президент (1994-; Л.Д.Кучма). Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури: Указ … 30 верес. 1999 р. № 1240/99 // Офіц. вісн. України. - 1999. - № 39. - Ст. 1936.
5. Україна. Президент (1991-; Л.М.Кравчук). Про Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури: Указ … 5 трав. 1993 р. // Уряд. кур'єр. - 1999. – 8 трав. - С. 4.
6. Україна. Верховна Рада. Про проект Закону