Місце зобов'язання в праві України

Зобов'язання є основним елементом ме-ханізму приватно-правового регулю-вання відносин, покликане забезпечу-вати пропорційність і стабільність відносин цивільного обороту за допомогою інструмен-тарію, відмінного від суміжних із зобов'язан-ням правових конструкцій.

Окремі аспекти проблеми місця зобов'я-зання в системі права були предметом дослі-дження М. Агаркова, О. Красавчикова, Є. Суха-нова, С. Братусь та ін.1. їх сучасне розумін-ня вимагає оновлення усталених підходів з урахуванням існуючих правових тенденцій і колізій.

Витребуваність наукових досліджень з достатньою мірою абстракції та конкрети-кою і широтою висновків не сприяє вирішен-ню існуючих проблем судової практики в контексті відмежування зобов'язання від суміжних правових понять.

Мета цієї статті полягає в дослідженні існуючих у доктрині підходів щодо відме-жування зобов'язання від суміжних право-вих і позаправових конструкцій.

Зобов'язання та абсолютні правовідносини (речові та виключні). Зобов'язання відрізня-ються від інших цивільних правовідносин -речових і виключних. Ці цивільні правовідно-сини оформлюють належність матеріальних і нематеріальних благ і за своєю юридичною природою є абсолютними, оскільки в них конкретним уповноваженим особам проти-стоїть невизначене коло осіб (усі треті особи), які повинні утримуватися від неправомірних посягань на чуже майно і не перешкоджати уповноваженим особам здійснювати їх права {обов'язок пасивного типа).

Зобов'язання є відносними правовідно-синами, оскільки характеризуються чітким суб'єктним складом. Тому зобов'язання юри-дичне пов'язує лише конкретну зобов'язану особу. Якщо, наприклад, боржник у пору-шення свого обов'язку провів виконання не-належній особі, то сам уповноважений зазви-

1Красавчиков О. А. Гражданские организациоішо-пра-довне отношения // Избранньїе труди: В 2 т. - М., 2005. -Т 1. — 492 с.; Братусь С. Н. Имущественние й организаци-:еньіе отношения й их правовеє регулирование в СССР// Попроси общсй теории советского права. - М., 1960.

чай не має права вимагати будь-чого від цієї третьої особи, оскільки зобов'язання не може створити обов'язку для тих, хто в ньому не брав участі. Але він зможе стягнути збитки із свого контрагента.

В абсолютних правовідносинах сутність суб'єктивного права зводиться до права на власну поведінку; у відносних правовідноси-нах вона стає правом вимоги конкретної по-ведінки від зобов'язаних осіб. Тому предмет зобов'язань - це цілком визначені дії з пере-дання майна, провадження робіт, надання послуг або утримання від конкретних дій (наприклад, не розголошувати ноу-хау то-що), а не загальний обов'язок не перешко-джати будь-кому у здійсненні його права, як в абсолютних правовідносинах.

Крім того, предметом речових право-відносин можуть бути лише речі, причому індивідуально-визначені, а предметом відно-син інтелектуальної власності є виражені в об'єктивній формі конкретні нематеріальні об'єкти; предметом зобов'язання є поведінка зобов'язаних осіб, пов'язана з переданням відповідних об'єктів цивільного обороту, з приводу яких не може виникнути речових чи виключних прав.

Разом із тим зобов'язання тісно пов'язані з речовими та виключними (абсолютними) правовідносинами. Останні закріплюють пе-редумови і результати товарообміну, тобто зобов'язальних правовідносин, що свідчить про їх взаємозв'язок, а іноді навіть про похід-ність зобов'язальних прав від речових і ви-ключних2.

Зобов'язання та організаційні відносини. Зобов'язання може бути спрямоване на впо-рядкування процесу з передання майнового блага, тобто на організацію відносин товаро-обороту. Змістом організаційного зобов'я-зання є, як правило, умови майбутнього пе-реходу майнових благ (наприклад, навігацій-ний договір, попередній договір і договір простого товариства).

Організаційні відносини перебувають у взаємозв'язку з іншими неорганізаційними майновими та особистими немайновими цивільними правовідносинами, що вияв-ляється в їх можливості виступати переду-

^СухановЕ. А. Понятие обязательства// Гражданское право: В 2 т. - М., 2003. - Т. 2. Полутом 1. - С. 10-12.

Є -_ Майданик, 2006

квітень 2006

мовою інших цивільних правовідносин або одним із елементів існуючого цивільно-пра-вового відношення.

Залежно від змісту організаційні пра-вовідносини поділяють на1:*

організаційно-формуючі (попередні зо-бов'язання);*

організаційно-делегуючі (правовідно-сини з обрання керівника юридичної особи, відносини з видачі та відкликання довіре-ності);*

організаційно-контролюючі (контроль і технічний нагляд замовника за діями підряд-ника, повноваження з авторського нагляду тощо);*

організаційно-інформаційні (інформу-вання підрядником замовника про стан ви-конуваних робіт, обмін інформацією сторо-нами договору комісії).

Організаційні цивільні відносини засно-вані на юридичній рівності (на засадах ко-ординації, а не субординації) учасників зо-бов'язання з організаційним змістом.

За своїм характером вони прямо чи опо-середковано обслуговують майновий (товар-ний) обіг і є невіддільними від нього, такими, що не мають самостійного значення. Органі-заційні зобов'язання в цілому не спростову-ють положення про виключно майновий ха-рактер зобов'язальних відносин2.

Зазначені відносини слід вважати різно-видом цивільних зобов'язань, а не передумо-вою майнових відносин, що регулюються нормами адміністративного права або близь-кими до нього іншими галузями права (фі-нансового, земельного права тощо), в си-лу того, що вони спрямовують поведінку лю-дей і регулюють її на засадах влади та підпо-рядкування3.

Ідея про особливий, самостійний характер організаційних цивільно-правових відносин, у тому числі тих, що існують у формі відпо-відних організаційних зобов'язань, мала пере-думовою планово-регульовану економіку, за відсутності якої така позиція не є обґрунто-ваною.

Зобов'язання і корпоративні правовідно-сини. Зобов'язання мають схожі ознаки з корпоративними (членськими) правовідно-синами, які також є відносними та майнови-ми. Так, відносини з управління товариством його учасником (участь у формуванні та ро-боті загальних зборів, інших органів уп-равління, контроль за їх діяльністю тощо) є корпоративними, а не зобов'язальними. Во-

^Красавчиков О. А. Гражданские организациопно-правовьіе отпошения. - С. 49, 54-56.

^СухановЕ. А. Понятиеобязательства. - С. 10-12.

^Братусь С. Н. Имущественнис й оргаиизационньїе отношения й их правовеє регулирование в СССР. -С. 104.

ни оформлюють не безпосередній товарообіг між учасниками, а організацію управління та використання корпоративного майна, що відрізняє їх від зобов'язань, що виступають юридичною формою конкретних актів това-рообміну, з яких складається цивільний обо-рот4.

Носій корпоративного права володіє акцією (часткою, паєм) на праві власності, однак сама'-собою акція (пай, частка) не