1Покровский Й. А. Основньїе проблеми гражданского права. - М, 1998. - С. 236.

^Пассєк Е. В. Неимущественньш интерес й непреодо-лимая сила в гражданском праве. - М., 2003. - С. 44.

© Р. Майданик, 2006

ристь іншого, певної спеціальної поведінки боржника на користь кредитора3.

Будь-якому зобов'язанню притаманна пев-на сукупність визначальних ознак, до яких, зокрема, відносять їх майновий характер*4, протиставлення управненій особі (кредитору) конкретної зобов'язаної особи (осіб)5, закріп-лення (опосередкування), переміщення благ (майна, майнових благ)6, активний характер поведінки зобов'язаних осіб7, зумовленість змісту і характеру суб'єктивних прав підстава-ми виникнення та видом зобов'язання8.

Зобов'язання - це правовідношення, змістом якого є певні, кореспондуючі одне одному, суб'єктивні права та обов'язки його учасників9.

Зобов'язальне правовідношення зазви-чай опосередковує процес переміщення май-на або результатів праці, які носять майно-вий характер, тому зобов'язання в більшості випадків є правовідношенням майновим.

Зобов'язальне правовідношення завжди встановлюється з певною (тобто конкретно визначеною) особою і тому носить віднос-ний, а не абсолютний характер. Зобов'язання існує лише між взаємно відомими особами і не створює обов'язків для осіб, які не беруть участі в ньому як сторони (для третіх осіб). У передбачених законодавством або угодою сторін випадках зобов'язання може створю-вати для третіх осіб права, причому як щодо одної, так і обох сторін зобов'язання10.

У зобов'язальному правовідношенні зо-бов'язані особи покликані до вчинення певних активних позитивних дій. Покладення на учасника зобов'язання виконання пасивної функції може інколи мати місце, але зазвичай

ЗПокровский Й. А. Основньїе проблеми гражданского права. - С. 243.

^Шершеневич Г. Ф. Курс гражданского права. - Тула,

2001. - С. 346.

^Синайский В. Й. Русское гражданское право. - М.,

2002. - С. 295; Сібиьов М. М. Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. А. Довгерта. - К., 2000. - С. 218.

^Боднар Т. В. Виконання договірних зобов'язань у цивільному праві. - К„ 2005. - С. 11.

^Иоффе О. С. Обязательственное право. - М., 1975. -С. 8-9.

^Цивільне право України: У 2 т. / За ред. Я. М. Шев-ченко. - К, 2003. - Т. 1. - С. 458.

^Рижкова М. А. Судебньш акт й динамика обязатель-ства. - М., 2003. - С. 41.

іоТам само. - С. 44-45.

67

березень 2006

така функція не є єдиним юридичним об'єк-том зобов'язання, а виступає як результат або доповнення до позитивних дій суб'єктів.

Вирішальне значення для змісту правовідно-шення має надання уповноваженій особі мож-ливості вимагати певної поведінки від зобов'я-заної особи; тому суб'єктивне право називаєть-ся «правом вимоги», а обов'язок - «боргом», уповноважений суб'єкт називається «кредито-ром», а зобов'язаний - «боржником»1.

Специфіка змісту зобов'язального право-відношення полягає в тому, що воно завжди є правом не на власні, а на чужі дії2. Зобов'я-зальному правовідношенню властива особ-ливість характеру його реалізації. Право кре-дитора може бути реалізоване лише при ви-конанні боржником своїх зобов'язань3, а не за допомогою вчинення самою уповноваженою особою власних дій щодо певного блага.

Визначальна ознака зобов'язального пра-вовідношення полягає також у тому, що кре-дитор вправі вимагати від боржника вчинен-ня дій з надання йому певних благ (переваж-но майнових).

Оскільки переважно зобов'язання опосе-редковує переміщення матеріальних благ, воно зазвичай не зводиться до пасивної по-ведінки боржника. При переміщенні благ боржнику необхідно вчиняти певні активні дії. Пасивна поведінка лише супроводжує ак-тивні дії, але не заміняє їх. Однак це не озна-чає, що пасивне утримання не повинно включатися до визначення поняття зо-бов'язання. В окремих випадках негативне зобов'язання здатне виступати не лише до-повненням або наслідком виконуваної борж-ником активної функції. Практиці відомі ви-падки «зобов'язань з негативним змістом»4.

Майнові та немайнові зобов'язання. Зобо-в'язання зазвичай оформлюють процес това-рообігу; тому вони відносяться переважно до групи майнових правовідносин. Однак зобо-в'язання може бути спрямоване і на задово-лення немайнового інтересу уповноваженої особи або бути предметом вчинення дій не-майнового характеру. При цьому немайновий інтерес може бути поділений на два види:*

пов'язаний з майновими відносинами;*

не пов'язаний з майновими відносинами.

У першому випадку немайновий інтерес пов'язаний з майновим обміном, визначаль-на ознака якого полягає в збереженні майно-вої природи зобов'язання (наприклад, зо-бов'язання з надання медичних, ветеринар-

^Иоффе О. С. Советское гражданское право. - Л., 1958.-С. 370-371.

2Иоффе О. С. Гражданское правоотношение // Избран-ньіе труди по гражданскому праву: Из истории цивилисти-ческой мисли. Гражданское правоотношение. Критика тео-рии «хозяйственного права». - М., 2000. - С. 558-559.

ЗГрибанов В. П. Что надо знать каждому о граждан-ском законодательстве. - М., 1978. - С. 84.

^Гражданское право: В 2 т. - Т. 2. Полутом 1. - М., 1999. - С. 13.

них послуг тощо). У другому випадку йдеть-ся про немайновий інтерес з немайновим змістом, що є припустимим в силу того, що особливості правовідносин немайнового ха-рактеру не заперечують можливості набува-ти форму зобов'язань з немайновим змістом, однак за умови дотримання загальних умов дійсності зобов'язання.

Наявність немайнового інтересу ставить питання щодо припустимості предмета зобо-в'язання у вигляді дій (або утримання від дій) немайнового характеру.

З приводу немайнового інтересу в циві-лістиці сформувалися три основних позиції.

Пануюча теорія відрізняє від цивільно-правового договору моральне (рос.: нравствен-ное) зобов'язання, оскільки юридична спря-мованість першого пов'язується з можливістю примусу до виконання, при неможливості та-кий договір виступав джерелом моральних зо-бов'язань, не забезпечених судовим захистом. Договірне зобов'язання передбачає не будь-яку, а лише таку домовленість між двома або декількома особами, що має своїм предметом будь-яке юридичне відношення5.

Відсутність майнового інтересу не тягне нікчемності зобов'язання, але позбавляє кре-дитора можливості пред'явити боржнику будь-яку вимогу про відшкодування шкоди або збитків. Прихильники цього підходу