Отже, метою немайнового зобов'язання є визначений правочином або законом соціаль-ний ефект, зміст якого полягає у користі кре-дитора (вигодонабувача), спрямованій на відтворення духовних благ у вигляді поліп-шення здоров'я, підвищення добробуту, ду-ювно-морального характеру.

Немайновий характер негативного зо-бов'язання зумовлює його неділимий харак-тер, що породжує неможливість часткового переводу боргу на нового боржника, ви-никнення дольової множинності осіб як на ^стороні боржника, так і на стороні креди-тора.

Застосування негативного зобов'язання має проводитися з дотриманням припусти-мих меж покладення таких зобов'язань на іоржника і недопущення обмеження право-здатності останнього.

З метою недопущення кваліфікації по-юадення негативного зобов'язання як відмо-ви від правоздатності боржника важливо встановлювати чіткі межі цього зобов'язан-ня. Таке зобов'язання не повинно носити ^страктний характер.

Можливість доведення об'єктивно значи-мого інтересу в негативних зобов'язаннях цюбить припустимим існування зобов'язань з виключно немайновим змістом. Однак шодібні зобов'язання в силу оплатності біль-шості цивільно-правових зв'язків виникають .даше як виняток*.

К. Основания политической зкономии // .Іасгрийская школа в политической зкономии. - С. 39-75.

^Беневаленская 3.3. Доверительное управление имуще-сгаом в сфере предпринимательства. - СІК., 2002. - С. 80.

3Гражданское право: Часть вторая / Под ред. Т. Й. Ил-Іарионовой, Б. М. Гонгало, В. А. Плетнева. - М., 2001. -С.ЗІ2.

Зобов'язання, як і будь-яке цивільне пра-во в цілому, необхідно розглядати як «право, що регулює взаємні відносини приватних осіб як таких, незалежно від їх відношення до держави. Таким чином, взаємовідносини приватних осіб не обов'язково ведуть до ви-ключно майнових правовідносин...»4.

Висновок про припустимість немайново-го характеру зобов'язання випливає також з факту нормативного закріплення вичерпно-го переліку умов його дійсності. Не від-носять до числа істотних умов зобов'язання його майнову характеристику більшість ци-вілістичних правопорядків сучасності, що, однак, значною мірою заперечується на докт-ринальному рівні.

Отже, зобов'язання опосередковують не лише акти майнового обміну і можуть бути спрямовані на задоволення немайнового інтересу, не пов'язаного з майновим об'єк-том. Зобов'язання, що не мають грошового інтересу для кредитора, є цілком дійсними. Тому поняття зобов'язання має поширюва-тися на майнові та немайнові відносини, у тому числі з організаційним змістом.

Нормативне підґрунтя припустимості існування немайнових зобов'язань зумовле-не диспозитивністю цивільно-правового ре-гулювання і принципом свободи договору. Згідно з наведеними принципами цивільно-го права сторонами можуть бути визначені будь-які, хоч і не передбачені, але такі, що не суперечать законодавству, умови, що не ви-ключає можливості немайнового характеру дій як предмета зобов'язання, у тому числі договірного (ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 626 ЦК, ч. 1 ст. 173 ГК).

В умовах наднормативного характеру цивільно-правового регулювання, незважаю-чи на відсутність нормативного втілення, твердження про припустимість існування немайнового характеру зобов'язальних пра-вовідносин мають право на втілення у право-застосовчу практику.

Наведене свідчить про можливість вклю-чення в зобов'язальне правовідношення вик-лючно або додатково умов немайнового ха-рактеру5.

Отже, зобов'язання є відносним пра-вовідношенням юридична рівних учасників з приводу надання майнових і немайнових благ, в силу якого на боржника покладено один або декілька обов'язків (з кореспондуючими їм правомочностями кредитора) вчинити пози-тивну та (або) негативну дію, спрямовану на задоволення інтересу кредитора.

^Пассек Е. В. Неимущественний интерес й непреодо-лимая сила в гражданском праве. - С. 25.

^Ем В. С., Бердников В. В. «Для них право имеет цен-ность...». - С. 32.