Розгляд справи у заочному провадженні має певні обмеження для позивача, про що його слід попереджувати. Відповідно до ч. 3 ст. 224 ЦПК він не вправі змінювати предмет або під-ставу позову, розмір позовних вимог. У цьому випадку суд має відкласти розгляд справи і повід-омити про це відповідача. Разом з цим, закон не обмежує право позивача зменшити розмір позов-них вимог.

Глава 12 ЦПК України «Заочне рішення» (яку скоріше слід було б назвати «Заочне провадження», оскільки вона регулює не тільки порядок ухвалення заочного рішення, а й порядок заочного провадження у справі), практично не дає відповіді на деякі інші проблемні питання, що виникнуть у суддів, а саме — при співучасті (обо-в'язковій чи факультативній) у справі, участі в ній третіх осіб.

ЦПК України передбачає право на ухвалення заочного рішення лише у випадку співучасті на стороні відповідача. Постає питання: як бути, коли в судове засідання не з'явилися всі відпові-дачі, але один з них надіслав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності? Як уже зазначалось, така заява прирівнюється до особи-стої явки відповідача в судове засідання, тому провадження у справі повинно бути звичайним [4,c.96].

Умовою ухвалення заочного рішення є згода на це позивача. Як бути, коли у справі беруть участь кілька позивачів і один з них не дає згоду на заочне провадження? Здається, що у такому випадку суду необхідно детально роз'яснити сто-ронам особливості та правові наслідки заочного і звичайного проваджень у справі і докласти зусиль для того, щоб позивачі (у більшості випадків їх матеріально-правові інтереси збігаються) дійшли однакової думки. Якщо це не вдалось, то розгляд справи слід відкласти і знову викликати відпові-дача. У разі його повторної неявки і різних пози-цій позивачів на ухвалення заочного рішення, зда-ється, що слід виходити із розуміння виду співуча-сті: при факультативному — роз'єднати один чи декілька позовів в окреме провадження і відкла-сти розгляд справи, а вимоги позивача, який дає згоду на ухвалення заочного рішення, розглянути у такому провадженні.

ЦПК України не висвітлює питання, як бути у разі пред'явлення зустрічного позову і неявки до суду одного з відповідачів: чи-то за первісним, чи-то за зустрічним позовом? Тут слід виходити з того, що зустрічний позов визначається юридич-ною наукою та ЦПК України як засіб процесуального за-хисту відповідача проти пред'явленого до нього позову і, одночасно, як самостійна позовна вимо-га з метою захисту свого інтересу:

Виходячи з цього, можна зазначити, що у випадку згоди відповідача первісного або зустрі-чного позову на ухвалення заочного рішення при відсутності позивача по одному з цих позовів і разом з тим відповідача по іншому, двох позовів по суті, ухвалення судом рішення повинно вважа-тися заочним у повному обсязі. Інше тлумачення може призвести до ухвалення протилежних рі-шень, що є недопустимим.

У суддів постане питання, як бути при ухва-ленні заочного рішення у разі наявності у справі третіх осіб? Треті особи, які заявляють самостій-ні вимоги, вступають в процес, який уже поруше-ний, при цьому захищають свої самостійні права на предмет спору. Вони користуються усіма пра-вами і несуть усі обов'язки позивача [1, cт.36]. Такий позов може бути пред'явлений до обох сторін або до однієї сторони за первісним позовом. Можлива ситуація, коли позивач і відпо-відач, повідомлені належним чином, за первісним позовом у судове засідання не з'явились. Виходя-чи з того, що в одній справі, де вимоги взаємоза-лежні (задоволення одного позову виключає задо-волення іншого), не може бути ухвалено два про-тилежних рішення, вважаємо, що ухвалення заоч-ного рішення можливе при згоді на це третьої особи, оскільки вона стає позивачем, а первісний позивач став для неї відповідачем і його згода на ухвалення заочного рішення не потрібна.

У випадку явки в судове засідання первісно-го позивача та третьої особи і неявки відповідача за первісним позовом, ухвалення заочного рішен-ня виключається, оскільки позивач і відповідач є співвідповідачами за позовом третьої особи, а явка у судове засідання хоча б одного відповідача не дає право на заочне провадження.

За наявності у справі третіх осіб, які не заяв-ляють самостійних вимог та притягуються до уча-сті у справі, оскільки рішення може вплинути на їх права і обов'язки стосовно однієї із сторін, і у випадку їх явки або неявки в судове засідання перешкод для ухвалення заочного рішення не повинно бути, бо вони не володіють правами по-зивача, їх згода не потрібна.

Як зазначалось вище, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання останнім копії рішення.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви.

ЦПК України вказує, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні, при цьому неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Результатом розгляду заяви може бути винесення ухвали про: 1) залишення заяви без задоволення; 2) скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду в загальному порядку. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У