Критерієм для об'єднання позовів є його однорідність, під якою розуміють вимоги, які випливають з одних і тих самих правовідносин. Зв'язок однорідних вимог, необхідних для об'-єднання, може бути обумовлений особливостями спірних ма-теріальних правовідносин. Такі вимоги можуть випливати як з одних цивільних правовідносин, так і з різних, але пов'язаних між собою.

Відповідно до ст. 145 ЦПК на противагу об'єднанню позо-вів суддя має право залежно від обставин справи постановити ухвалу про роз 'єднання одного або кількох об'єднаних в одне провадження позовів у самостійне провадження, якщо їх су-місний розгляд утруднює вирішення справи.

Глава 19. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ, ЩО

ВИНИКАЮТЬ З АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН

§ 1. Загальна характеристика провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин

Ст. 55 Конституції України поряд із загальним правом на судо-вий захист, особливу увагу приділила захисту прав від неправо-мірних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, службових та посадових осіб. Поряд з цим, у деяких випадках, виникає необхідність за-стосувати попередню судову діяльність для подальшої діяльнос-ті державних органів та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про судоустрій України" справи у сфері адміністративної юрисдикції відно-сяться до підвідомчості адміністративних судів, котрі повинні бути створені до 1 червня 2005 р. До того часу, доки не буде створено ланку адміністративних судів і не буде визначено процесуальний порядок розгляду та вирішення справ адмініст-ративними судами, справи, які виникають з приводу захисту прав фізичних, а в окремих випадках і юридичних осіб, покла-дається на загальні територіальні суди. Справи, що стосуються законності у сфері військової адміністративної юрисдикції від-повідно до Закону України „Про судоустрій України" і далі залишатимуться складовою компетенції військових судів.

Справи, які стосуються захисту прав у сфері конституцій-них, адміністративних, фінансових, податкових та інших публічно-правових відносин, становлять компетенцію загальних і територіальних, військових та господарських судів. Захист ^ прав фізичних осіб (у тому числі військовослужбовців) визна-чається цивільним процесуальним законодавством і становить самостійний вид провадження у цивільному процесі — про-вадження у справах, що виникають з адміністративно-право-вих відносин.

Отже, провадження у справах, які виникають з адміністративно-правових відносин, — це вид провадження в ци-вільному процесі у справах, які виникають з конституційних, адміністративних, фінансових, податкових та інших публіч-но-правових відносин і стосуються визначення законності та обгрунтованості в діяльності органів державної влади, орга-нів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службо-вих осіб та захисту прав фізичних осіб від неправомірної влад-ної діяльності.

Відповідно до ст. 236 ЦПК захист прав, що виникають з адміністративно-правових відносин, відбувається проваджен-ням у справах:

1) за скаргами на неправильності в списках виборців та в спис-ках громадян, які мають право брати участь у референдумі;

2) за скаргами на рішення і дії територіальної, окружної (те-риторіальної") виборчої комісії по виборах депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних рад та заявами про скасування рішення виборчої комісії про реєстрацію кандидата;

3) за скаргами на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, територіальної, дільничної виборчої ко-місії по виборах Президента України та заявами про скасу-вання реєстрації кандидатом у Президенти України;

4) за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність, що стосують-ся виборів народних депутатів України;

5) за скаргами на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії;

6) за заявами про дострокове припинення повноважень народ-ного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності;

7) за скаргами на дії органів і службових осіб у зв'язку з на-кладенням адміністративних стягнень;

8) за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів дер-жавної влади, органів місцевого самоврядування, посадо-вих і службових осіб;

9) за скаргами на рішення, прийняті відносно релігійних ор-ганізацій;

10) за заявами прокурора про визнання правового акта неза-конним;

11) за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби;

12) про стягнення з громадян недоїмки по податках, самоопо-даткуванню сільського населення і державному обов'язко-вому страхуванню.

Визначений цивільним процесуальним законом перелік не є вичерпним, оскільки суд може розглядати й інші справи, від-несені законом до компетенції судів. До них можна віднести, зокрема, справи про припинення діяльності об'єднань грома-дян, наприклад, політичних партій (ст. 5 Закону України „Про політичні партії в Україні"), про оскарження рішень органів охорони державного кордону про притягнення до відповідаль-ності повітряного перевізника (ст. 13 Закону України „Про відповідальність за повітряні перевезення через державний кор-дон України без належних документів для в'їзду в Україну").

Справи розглядаються за загальними правилами позовного провадження з винятками і доповненнями, які визначені окре-мими главами ЦПК, що зумовлені специфікою правовідносин, які є предметом судового розгляду та вирішення, суб'єктним складом спірних правовідносин тощо.

§ 2. Окремі категорії справ, що виникають з адміністративно-правових відносин

Скарги на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі.

Порядок вирішення таких справ визначений главою 30 ЦПК та низкою законодавчих актів, які регулюють відносини щодо референдумів та виборів (ст. 34 Закону України „Про всеукраїнський та місцеві референдуми", ст. 31 Закону України „Про вибори народних депутатів України", ст. 20 Закону України „Про вибори Президента України", ст. 18 Закону України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим", ст. 26 Закону України „Про вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних та міських голів"). Названі закони інколи по-різному регулюють порядок оскарження, розгляду та вирішення справи щодо неправильностей у списках вибор-ців та списках осіб, які мають право брати участь у референ-думі (далі — виборчі списки).

Особливість розгляду та