Одночасно суд покликаний вжити заходів через органи опі-ки і піклування щодо призначення опікуна для охорони майна відсутнього, а якщо потрібно, то й для управління останнім. Як правило, це необхідно тоді, коли є загроза розкрадання чи пошкодження майна.

Розгляд справи відбувається за участю заявника, свідків, за-значених у заяві, та осіб, яких суд визнає потрібним допитати. За наслідками розгляду справи постановляється рішення.

У резолютивній частині рішення зазначаються не тільки ві-домості про особу громадянина, який визнається безвісно від-сутнім чи оголошується померлим, а й початок безвісної від-сутності або день смерті громадянина, що визначаються відпо-відно до ст.ст. 18 і 21 ЦК.

Рішення суду про оголошення громадянина померлим після набрання ним законної сили надсилають органові реєстрації актів цивільного стану, що є в районі діяльності суду, для ре-єстрації смерті громадянина, а також до нотаріальної контори або органу, які виконують нотаріальні дії, для вжиття заходів по охороні спадкового майна.

Якщо громадянин, котрого визнано безвісно відсутнім або оголошено померлим, з'явиться або буде виявлено місце його перебування, особи, за заявою яких судом був змінений право-вий статус цього громадянина, він сам та інші особи, які мо-жуть звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб, вправі подати до суду заяву про скасування рішення про визнання громадянина безвісно відсутнім чи про оголошення його померлим. Ст.ст. 45 і 48 ЦК, ст. 265 ЦПК передбачають у цьому разі скасування рішення. Однак згідно зі ст. 213 ЦПК суд, який постановив рішення, не вправі сам скасувати або змінити його. Тому суд може скасувати не рішення, а визнан-ня громадянина безвісно відсутнім чи оголошення його помер-лим. Розгляд справи відбувається в участю цього громадянина, заявника та заінтересованих осіб.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсила-ється відповідному органові реєстрації актів цивільного стану для анулювання запису про смерть громадянина, а також орга-нам опіки і піклування для зняття опіки над його майном.

§ 6. Усиновлення дітей, які проживають на території України

Справи про усиновлення, удочеріння дітей, які проживають на території України, громадянами України та іноземними грома-дянами підсудні районним (міським) судам за місцем прожи-вання усиновлюваної дитини або заявника (заявників).

Для порушення справи подається письмова заява, в якій за-значають: назву суду, до якого подається заява, прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника (заявників), а також прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини та запис заявника (заявни-ків) батьками останньої, вказівку про обізнаність заявника (за-явників) про стан здоров'я дитини. До заяви додають висно-вок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини, а у разі усиновлення останньої одним з подружжя — також письмова згода на це другого з подружжя. Іноземні громадяни додають до заяви та-кож дозвіл Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти і науки України. У справах, порушених іноземними громадянами, крім того, повинен бути дозвіл компетентного органу країни проживання заявника (заявників) на в'їзд і по-стійне проживання усиновлюваної дитини, нотаріально засвід-чене зобов'язання заявника (заявників) надавати представни-кам дипломатичної установи України за кордоном інформацію про усиновлену дитину та можливість спілкування з нею.

Після прийняття заяви суддя проводить підготовку справи до розгляду. Документи оформляються відповідно до вимог законодавства України. У розгляді справи про усиновлення бе-руть обов'язкову участь заявник (заявники), а також заінтере-совані та інші особи, яких суд визнає за потрібне допитати. Для забезпечення таємниці усиновлення справу розглядають в закритому судовому засіданні. Суд перевіряє законність під-став для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлю-ваної дитини, якщо вона необхідна, і, за наслідками розгляду справи, постановляє рішення.

У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній час-тині рішення про усиновлення дитини заявником (заявника-ми). На клопотання заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати та місця на-родження дитини, а також про запис усиновителів батьками дитини.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усинов-лення, відносяться на рахунок заявника (заявників). З моменту набрання рішенням законної сили виникає усиновлення. Копію рішення суду надсилають органу реєстрації актів цивільного стану за місцем винесення рішення для внесення змін до акта про народження усиновленої дитини, а в справах про усинов-лення дітей іноземними, громадянами — також Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти і науки України.

§ 7. Встановлення неправильності запису в актах цивільного стану

Відповідно до ст. 49 ЦК актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов 'язані з фізичною особою і започаткову-ють, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

Допущені в актах перекручення та неточності викликають утруднення чи роблять неможливим здійснення громадянами своїх прав. Тому виникає необхідність внесення змін в записи та у виправлення допущених в них помилок. У випадку достат-ніх підстав та відсутності спору між заінтересованими особа-ми це роблять органи реєстрації актів цивільного стану. За на-явності спору між заінтересованими особами питання про ви-правлення чи зміну запису в актах цивільного стану суд роз-в'язує в позовному провадженні одночасно з вирішенням заяв-леного позову.

У інших випадках та з інших причин настає відмова, тобто виникає спір між заявником і органом реєстрації актів цивіль-ного стану, наявність якого є обов'язковою умовою прийняття судом до розгляду справ про встановлення неправильності за-пису в актах