Так, суди повинні приймати до розгляду як скарги осіб, які заявляють про те, що відповідна дільнична виборча комісія або дільнична комісія з референдуму, складаючи виборчі спис-ки, допустила щодо них неправильності, так і скарги осіб, які заявляють, що до виборчого списку неправильно включена та чи інша особа, яка не має виборчого права чи права брати участь у референдумі, або не включена особа, яка його має. Тобто, названа норма є проявом принципу публічності у ци-вільному процесі, коли заявником у справі може бути і особа, яка не має матеріально-правової заінтересованості у справі.

Цивільним процесуальним законом, законодавством про ви-бори та референдуми по-різному визначена підвідомчість скарг щодо неправильностей у виборчих списках. Так, відпо-відно до ст. 238 ЦПК предметом оскарження є відхилення дільничною виборчою комісією або дільничною комісією з ре-ферендуму заяв про неправильності у виборчих списках. Од-нак, в силу положень Конституції України, тлумачень Консти-туційного Суду України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України будь-які обмежені щодо безпосереднього роз-гляду справи у суді визнаються обмеженням права на судовий захист. Тому слід застосовувати положення про альтернативну підвідомчість, тобто можливість звернутися із відповідною скаргою до дільничної чи територіальної (окружної) виборчої комісії або до суду (наприклад, ст. 31 Закону України „Про вибори народних депутатів України").

Право на звернення до суду обмежене згідно зі ст. 239 ЦПК і визначається терміном не пізніше, як за п'ять днів до виборів чи референдуму. Однак, таке положення, по-перше, змінене низкою виборчих законів, по-друге, може бути визна-чене неконституційним, оскільки обмежує право на судовий захист. При цьому за аналогією може бути застосоване поло-ження рішення Конституційного Суду України від 3 липня 2003 р. у справі про офіційне тлумачення положення частини шостої ст. 29 Закону України „Про вибори народних депутатів України" (справа про строки оскарження порушень під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування).

Формою звернення до суду є скарга. Скарга подається до місцевого суду за місцем розташування відповідної дільниці (ст. 239 ЦПК), який має розглянути її у відкритому судовому засіданні не пізніше трьох днів, включаючи і день надходжен-ня скарги, якщо вона подана не пізніше дванадцятої години цього дня (ст. 241 ЦПК). Ця норма також повинна бути засто-сована відповідно до положень законодавства про вибори та референдуми. При цьому слід мати на увазі, що вносити будь-які зміни у виборчі списки після закінчення голосування заборонено.

У судове засідання для участі в розгляді справи обов'язко-во викликаються заявник і представник відповідної дільничної виборчої комісії чи дільничної комісії з референдуму.

Якщо скарга стосується неправильного включення або не-включення до списку виборців чи до списку громадян, які ма-ють право брати участь у референдумі, не самого заявника, а іншої особи, ця особа також викликається до суду. Неявка за-значених осіб не перешкоджає розглядові справи (ст. 242 ЦПК).

За результатами розгляду справи суд постановляє рішення (ст. 243 ЦПК), яке є остаточним і набирає законної сили не-гайно після його проголошення. Суд негайно видає заявнико-ві копію рішення і водночас надсилає копію рішення відпо-відній дільничній виборчій комісії чи дільничній комісії з ре-ферендуму.

Скарги на рішення і дії територіальної, окружної (тери-торіальної) виборчої комісії по виборах депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у міс-тах, обласних рад і заяви про скасування рішень виборчої комісії. Порядок розгляду та вирішення справ, які виникають з приводу законності проведення місцевих виборів та захисту учасників виборчого процесу визначений главою 30-А ЦПК та Законом України „Про вибори депутатів місцевих рад, сільсь-ких, селищних та міських голів".

Судові справи, які виникають з приводу проведення місцевих виборів слід поділити на дві групи: справи за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність територіальних, окружних (тери-торіальних) виборчих комісій (далі — виборчих комісій) та справи за заявами виборчих комісій про скасування рішення про реєстрацію кандидата у зв'язку з порушенням заборони

і використання підпорядкованих кандидату і довіреним особам засобів масової інформації для організації агітаційної роботи.

Справи за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність вибор-чих комісій, зокрема про відмову в реєстрації кандидата в де-путати або на посаду голови ради, про скасування рішення

і; про реєстрацію кандидата, з питань передвиборної агітації,

І про визнання виборів недійсними, підлягають розгляду місцевим судом за місцезнаходженням відповідної виборчої комісії. Правом на звернення до суду наділені кандидат, його довірена і особа та інші учасники виборчого процесу (ст. 2432 ЦПК).

Право на звернення до суду строкове. До суду із скаргою ; на рішення окружної (територіальної") виборчої комісії про від-мову в реєстрації кандидата, про скасування рішення про ре-єстрацію кандидата, з питань передвиборної агітації можна : звернутися у триденний строк після прийняття рішення, а на рішення про визнання виборів недійсними — у триденний

* строк після обнародування територіальною виборчою комісією підсумків виборів (ст. 2432 ЦПК). Щодо інших рішень визна-чений триденний строк після його прийняття.

Скарги на рішення територіальної, окружної (територіаль-ної) виборчої комісії розглядаються судом у п'ятиденний строк. При цьому скарги на рішення про відмову в реєстрації кандидата, про скасування рішення про реєстрацію кандидата, на рішення з питань передвиборної агітації розглядаються не пізніше як за день до виборів (ст. 2433 ЦПК).

У судове засідання для участі у розгляді справи обов'язко-во викликаються заявник, кандидат у депутати або на посаду голови ради, представник