Предметом оскарження у порядку глави ЗО-Г ЦПК є рішен-ня, дії чи бездіяльність виборчих комісій, котрі не охоплені змістом глав ЗО-Б та 30-В ЦПК.

Правом на звернення до суду, наділені визначені законом суб'єкти виборчого процесу, права або охоронювані законом інтереси яких було порушено рішенням, дією або бездіяльніс-тю Центральної виборчої комісії (ст. 243п ЦПК).

Строк на звернення до суду встановлений процесуальним законом становить сім днів з дня прийняття Центральною ви-борчою комісією рішення, вчинення дії або бездіяльності. До цього строку також застосовуються правила про неприпусти-мість їх поновлення.

За правилами про підсудність скарги на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії розглядаються Вер-ховним Судом України (ст. 24316 ЦПК).

Скарга розглядається судовою палатою у цивільних спра-вах Верховного Суду України протягом десяти днів, а у разі надходження скарги до Верховного Суду України менше ніж за десять днів до виборів розгляд має бути завершено не піз-ніш як за день до дня виборів (ст. 24318 ЦПК).

У судове засідання для участі у розгляді скарги, заяви ви-кликаються: заявник, представник Центральної виборчої ко-місії, заінтересовані особи. Неявка у судове засідання виклика-них осіб не перешкоджає розгляду справи (ст. 243'9 ЦПК).

За результатами розгляду скарги суд постановляє рішення. При встановленні обґрунтованості скарги суд визнає дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії неправомірними, ска-совує рішення і зобов'язує задовольнити вимогу заявника та усунути порушення. Якщо оскаржувані рішення, дії Централь-ної виборчої комісії відповідають вимогам закону, суд поста-новляє рішення про відмову в задоволенні скарги.

Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає. Копії рішення суд негайно надсилає заявникові і Центральній вибор-чій комісії для виконання (ст. 24320 ЦПК).

Заяви про дострокове припинення повноважень народ-ного депутата України у разі невиконання ним вимог що-до несумісництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності. Порядок розгляду та вирішення справ про достро-кове припинення повноважень народного депутата визначений главою 30-Д ЦПК, конституційність якої була підтверджена Конституційним судом України.

Предметом судового розгляду є виявлення підстав для при-пинення повноважень народного депутата України у зв'язку із зайняттям ним іншими видами діяльності, котрі заборонені для народного депутата України.

Правом, а інколи й обов'язком, на звернення до суду із за-явою про дострокове припинення повноважень народного де-путата України у разі невиконання ним вимог щодо несуміс-ництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності звертається Голова Верховної Ради України особисто або на вимогу не менше 25 народних депутатів України (ст. 243" ЦПК).

За правилами про підсудність заяви про дострокове припи-нення повноважень народного депутата України у разі невико-нання ним вимог щодо несумісництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності розглядаються апеляційним судом м. Києва (ст. 24321 ЦПК).

Заяву про дострокове припинення повноважень народного депутата України суд розглядає у семиденний строк (ст. 243" ЦПК).

У судове засідання для участі в розгляді заяви про достро-кове припинення повноважень народного депутата України обов'язково викликаються представник заявника і народний депутат України, щодо якого порушено питання про достроко-ве припинення повноважень (ст. 24324 ЦПК).

Встановивши, що народний депутат України в порушення вимог ст. 78 Конституції України має інший представницький мандат або перебуває на державній службі чи займається ін-шими видами діяльності, що відповідно до закону є несуміс-ними з депутатською діяльністю, суд постановляє рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України.

Якщо заняття діяльністю, несумісною з депутатською, не підтверджується доказами, суд відмовляє в задоволенні заяви.

У мотивувальній частині рішення обов'язково має бути за-значено, якою діяльністю, несумісною з депутатською, займа-ється депутат, якими доказами це стверджується і яким зако-ном встановлено несумісництво даної діяльності з депутатсь-кою, або наведені мотиви, з яких суд визнав заяву необгрунто-ваною.

Рішення суду може бути оскаржене до Верховного Суду України. Копії рішення суд не пізніше трьох днів надсилає за-явникові і народному депутату України. З набранням рішення суду законної сили повноваження народного депутата України вважаються припиненими (ст. 24325 ЦПК).

Скарги на дії органів і службових осіб у зв'язку з на-кладенням адміністративних стягнень. Порядок розгляду та вирішення справ щодо оскарження постанов органів та служ-бових осіб щодо накладення адміністративних стягнень визна-чений главою 31 ЦПК та КпАП.

Предметом судового розгляду і вирішення є визначення законності та обгрунтованості притягнення громадян і посадо-вих осіб до адміністративної відповідальності. Ця категорія справ виходить із загального переліку справ адміністративного провадження, оскільки носить постюрисдикційний характер, тобто суд шляхом розгляду скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення здійснює її перегляд у по-рядку, визначеному цивільним процесуальним законом та за-конодавством про адміністративну відповідальність.

Предметом оскарження виступає постанова про накладення адміністративного стягнення, інша постанова органу (крім суду) чи службової особи у справі про адміністративне правопо-рушення у випадках, передбачених законодавством про ад-міністративні правопорушення (ст. 244 ЦПК).

Право на оскарження мають особи, щодо яких винесено по-станову, або потерпілі від адміністративного правопорушення.

Скарга подається до місцевого суду за місцезнаходженням органу чи місцем роботи службової особи.

На постанову може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення, а в разі, якщо постанова про цей вид адміністративного стягнення підлягала попередньому оскар-женню до вищестоящого органу (вищестоящої службової осо-би), — протягом десяти днів з дня прийняття рішення за скар-гою останніми. У разі пропуску цього строку з поважних при-чин він може бути поновлений судом за заявою особи, щодо якої винесено постанову.

Особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.

Після отримання скарги суддя у ході підготовки