Еволюція Феміди

З 1 вересня набере чинності новий Цивільний процесуальний кодекс (ЦПК). Судитися стане простіше, а справи розглядатимуться швидше.

Подія, на яку юристи чекали 1 рік 6 місяців і 13 днів, незабаром станеться. З поточного четверга цивільні справи розглядатимуться за новими правилами. Нагадаємо, новий ЦПК було прийнято ще 18 березня 2004 року. А судитися за ним готувалися вже напередодні 1 січня цього року. Втім, у нормативно-правовому акті містилося застереження, що Кодекс набирає чинності лише після прийняття Кодексу адміністративного судочинства (КАС). Адже останній раніше був просто частиною ЦПК від 1963 року. КАС приймався, потім ветувався, знову приймався, таким чином створюючи інтригу з набранням чинності новим ЦПК. Зрештою, 6 липня КАС було прийнято в остаточній редакції з пропозиціями президента, а згодом підписано гарантом, що й відкрило дорогу новому ЦПК (див. Контракти, № 30, 2005).

Новий ЦПК містить чимало приємних новацій і загалом сприймається юристами позитивно. Зокрема, чіткіше визначено строки розгляду цивільних справ (що було бічем судів загальної юрисдикції), введено норми щодо запобігання недобросовісному використанню своїх прав сторонами процесу, змінено порядок апеляції та касації, передбачено обов’язкову фіксацію процесу на аудіоносій тощо. Однак наразі ніхто не береться прогнозувати, як саме Кодекс працюватиме на практиці. А практика почнеться вже з 1 вересня. Причому за новими правилами розглядатимуться не лише нові справи, а й ті, рішення за якими ще не було винесено на момент набрання Кодексом чинності.

Судова спрощенка

Передусім зазначимо, що відтепер у разі наявності безспірних вимог, підкріплених документально (приміром, письмовою угодою), необов’язково для їх задоволення звертатися до суду з позовом та чекати невизначений час, доки його задовольнять. Можна просто подати до суду відповідну заяву, і вже за лічені дні суд має видати наказ, котрий, по суті, є виконавчим документом. Так новим ЦПК запроваджується спрощений порядок розгляду цивільних справ — наказне провадження.

Судовий наказ видаватиметься судом у триденний строк без виклику сторін та судового засідання. Зокрема, в порядку наказного провадження розглядатимуться справи, в яких заявлена вимога грунтується на правочині, оформленому в письмовій формі. Тобто на підставі судового наказу, приміром, кредитор може стягнути з боржника кошти або витребувати майно. До речі, на радість працівникам і на біду роботодавцям у порядку наказного провадження можна також стягнути заборгованість із зарплати.

Важливо, що, крім іншого, розгляд справи в порядку наказного провадження зекономить заявнику не лише час, а й гроші. Адже за такий розгляд сплачується лише половина суми судового збору для розгляду справи в порядку позовного провадження. Президент адвокатської фірми «Грамацький і Партнери» Ернест Грамацький зазначає: «Сьогодні більшість юристів, адвокатів з нетерпінням очікують дня, коли за заявленими в суді безспірними вимогами рішення по суті заявлених вимог прийматимуться судом протягом 3 днів, а не через 3 місяці і більше. Судовий наказ фактично є виконавчим документом, який у випадку, якщо боржник його не оскаржить, заявник може отримати протягом 15-20 днів з моменту його видачі судом».

Однак передбачено, що боржник протягом 10 днів від дня отримання наказу може подати заяву про його скасування. Суд розглядає останню протягом наступних 5 днів. Утім, юрист юридичної фірми «Магістр і Партнери» Дмитро Марчуков вважає, що, оскільки ухвалу про скасування наказу має постановляти той самий суд, що його видавав, імовірно, суд неохоче скасовуватиме свої ж накази. До того ж, навіть якщо боржник вдало оскаржить судовий наказ, кредитор спокійно може звернутися до суду про розгляд того самого питання в порядку позовного провадження. Проте якщо оскарження виявиться для боржника невдалим, жодних інших засобів захисту для нього не передбачено. Таким чином, у цьому провадженні стягувач має набагато більше можливостей, ніж боржник. Тобто остання норма нібито знову грає на користь кредитора. Однак не завжди. Ернест Грамацький пояснює: «Швидше за все суддя докладатиме максимум зусиль, щоб відмовити заявнику в прийнятті заяви про видачу судового наказу. Адже судді психологічно легше прийняти рішення, заздалегідь вислухавши пояснення сторін та вивчивши документи». А відтак суддя, хоч і не прямо, зацікавлений у розгляді таких справ саме в порядку позовного провадження, що, звичайно, не на руку кредитору.

Заочні справи

Суттєво змінено в новому ЦПК і порядок позовного провадження. Зокрема, введено таке поняття, як «заочний розгляд справи». Він полягає в тому, що у разі неявки без поважних причин належно повідомленого відповідача суд може ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та за умови згоди на це позивача. Втім, отримавши копію такого рішення (протягом 5 днів з моменту його прийняття), відповідач має право протягом 10 днів написати заяву щодо перегляду заочного рішення. Крім того, він має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Керівник офісу юридичної фірми «Ілляшов і Партнери» у Харкові Роман Молодецький каже: «У гіршому випадку заочним рішенням можна пристрахати відповідача, у кращому — дочекатися, поки воно вступить в силу. Але і позивачу, і відповідачу не слід забувати, що останній може подати заяву до того ж суду про перегляд заочного рішення. І це ще не апеляційне оскарження».

Також слід зазначити, що відповідно до нового ЦПК не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду в різних судах. На думку юристів, ця норма суттєво впливає на усталену юридичну практику. «За чинним ЦПК при об’єднанні кількох пов’язаних вимог, з яких одні