підвідомчі суду загальної юрисдикції, а інші господарському суду, усі вимоги підлягають розгляду в суді загальної юрисдикції, — пояснює Роман Молодецький. — Ця норма в разі необхідності розгляду господарського позову в цивільному суді через притягнення співвідповідачем фізичної особи давала підстави змінювати підвідомчість справи». А ось щодо територіальної підсудності, то новий Кодекс, навпаки, надає сторонам конфлікту більше можливостей. Зокрема, передбачена договірна підсудність — сторони можуть домовитись, у суді якого міста (району) їм судитися. Щоправда, винятками з цього правила є справи щодо нерухомого майна, позови до перевізників та деякі інші.
Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ЦПК 1963 року обставини, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, з однієї цивільної справи не доказуються знову під час розгляду інших цивільних справ між тими самими учасниками. В новому Кодексі цю норму поширено також на рішення, винесені з господарської чи адміністративної справи. Понад те, не є обов’язковою участь в обох справах тих самих осіб. Достатньою є участь однієї особи, щодо якої встановлено відповідні обставини. «Таким чином, обмежується можливість винесення «дзеркальних рішень», але водночас зростає вірогідність проведення «своїх» процесів для встановлення відповідних обставин, які потім визначатимуться під час розгляду наступних справ», — робить висновок юрист юридичної фірми «Магістр і Партнери» Сергій Авраменко.
Все таємне стає явним
Певних змін зазнав і порядок окремого провадження (вид непозовного судочинства щодо справ про підтвердження певних фактів). Найнебезпечніше в ньому те, що до переліку справ, які можуть розглядатися в порядку окремого провадження, потрапили справи про розкриття банківської таємниці. Крім того, в таких справах суд допускає негайне виконання рішень. Керуючий партнер юридичної фірми «Лавринович і Партнери» Максим Лавринович зазначає: «Недоліком такого розгляду є те, що відповідача за подібною справою можуть і не повідомляти про розгляд справи, коли справа розглядається з метою «охорони державних інтересів та національної безпеки».
Очевидною є загроза, що такі «державні інтереси та національна безпека» можуть бути використані як привід для розкриття банківської таємниці підприємців. Оскільки ці поняття для цивільного судочинства нові, уявити, що таке «державні інтереси та національна безпека» в розумінні судді місцевого суду, зараз важко». Загрозу такої норми для банків та їхніх клієнтів відзначає й Роман Молодецький. Зокрема, він звертає увагу на те, що новим Кодексом не встановлено процесуальних обмежень щодо заявників, тобто тих, хто звертається до суду за розкриттям банківської таємниці.
«До того ж рішення суду, ухвалене в такому провадженні, підлягає негайному виконанню і виконується навіть у разі його оскарження, — говорить юрист. — Тобто за наявності відповідного рішення банк розкриває таємницю. І хоча після його оскарження, приміром, з’ясується незаконність такого рішення, таємниця вже не є таємницею».
Скарг побільшає
Передбачається, що з моменту набрання чинності новим ЦПК реальні строки розгляду справ у судах загальної юрисдикції отримають хоч якісь обриси. Так, документом передбачено, що всі позови у цивільних справах розглядаються протягом «розумного строку», але не більше ніж два місяці від дня їх подання до суду. В існуючій практиці розгляд таких справ міг тривати роками через численні відкладення та перенесення судових засідань. Хоча терміни етапів розгляду справи дещо подовжено порівняно з термінами ЦПК 1963 року (докладно див. «Час — гроші»). Крім того, слід звернути увагу, що вводиться нова стадія позовного та касаційного провадження — попереднє судове засідання.
Окремо варто зупинитися на змінах щодо апеляційного та касаційного оскарження судового рішення. Окрім нових процесуальних строків тут є й інші новації. Зокрема, особи, які не брали участі в розгляді справи в суді першої інстанції, отримали можливість оскаржити рішення чи ухвалу в апеляційному порядку (в ЦПК 1963 року — лише в касаційному порядку). Ернест Грамацький зазначає: «Сьогодні типовими є ситуації «без мене мене одружили». За старим Кодексом вирішити їх практично неможливо. Понад те, часто такі особи дізнавалися про судове рішення щодо себе після того, як воно набирало законної сили».
Втім, Максим Лавринович застерігає: «Тепер коло осіб, які можуть подати апеляційну скаргу, збільшилося до невизначених розмірів. Судова практика має випрацювати чіткі критерії допуску таких апеляційних скарг до розгляду». Також за правилами, встановленими новим ЦПК, суд першої інстанції позбавляється права вирішувати долю апеляційної скарги і не прийматиме рішень про її направлення до апеляційного суду або повернення апелянту — він зобов’язаний в будь-якому випадку направити таку скаргу до апеляційного суду. А ось на касаційну скаргу суд першої інстанції взагалі не матиме жодного впливу, оскільки тепер вона подаватиметься безпосередньо до суду касаційної інстанції.
До суду з диктофоном
Слід зазначити, що новий Кодекс надає більше прав та можливостей учасникам процесу. Наприклад, відтепер відео- та аудіозаписи визнаються речовими доказами. За словами Ернеста Грамацького, це має неабияке значення, оскільки «часто іншим способом зафіксувати свавілля правоохоронців, податківців тощо, аніж зняти на відеокамеру, записати на диктофон, можливості немає». Крім того, тепер доказами можуть бути пояснення сторін, допитаних як свідків. Учасникам процесу надано право знімати копії з документів, доданих до матеріалів справи, знімати копії з журналу судового засідання (він прийшов на заміну протоколу засідання), прослуховувати аудіозаписи судового засідання.
Між іншим, останній тепер став обов’язковим (раніше міг здійснюватися за клопотанням однієї зі сторін). Крім того, тепер учасники процесу та присутні на відкритому засіданні громадяни мають право без окремого дозволу суду користуватися диктофонами. І хоча такий запис не вважатиметься офіційним, за новими правилами учасник