У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


питання про можливість застосування цього запобіжного заходу.

На поручителів може бути накладено грошове стягнення за невиконання зобов’язання забезпечити явку обвинуваченого до слідчих органів чи суду. За неви-конання ж зобов’язання забезпечити належну поведінку обвинуваченого до них можуть бути застосовані тільки заходи морального впливу.

Якщо обвинувачений ухилиться від явки до слідчих органів чи суду, особа, що провадить дізнання, або слід-чий складає про це протокол і приєднує його до кримі-нальної справи (ст. 153 КПК). Факт неявки обвинуваче-ного до суду фіксується в протоколі судового засідання. При цьому слід з’ясувати, чи є поважні причини неявки обвинуваченого за викликом, взяти пояснення у поручи-телів чи допитати їх про причини невиконання взятого на себе зобов’язання.

Питання про грошове стягнення з поручителя вирі-шується судом, якому підсудна дана справа, у судовому засіданні при розгляді кримінальної справи або в іншому судовому засіданні (ст. 153 КПК) суддею районного (місь-кого) суду, якщо кримінальна справа не надсилається на розгляд суду, бо вона зупинена в зв’язку з невідомістю місця знаходження обвинуваченого або закрита. В судове засідання викликається поручитель. Визначаючи розмір грошового стягнення, суд повинен врахувати особу, май-новий стан і ступінь вини поручителя, а також вплив наслідків неявки обвинуваченого на перебіг розслідуван-ня чи судового розгляду кримінальної справи.

Якщо поручитель або всі поручителі переконаються в тому, що вони не можуть гарантувати належну поведінку обвинуваченого і його явку до слідчих органів чи суду, вони повинні негайно заявити про відмову від узятого на себе зобов’язання. При своєчасному повідомленні про відмову від поручительства з поручителя знімається від-повідальність за належну поведінку та явку обвинуваче-ного, а особиста порука заміняється іншим запобіжним заходом [10,c.36].

2.3 Порука громадської організації або трудового колективу.

Порука громадської організації або трудового колективу (цей запобіжний захід ще називають громадською пору-кою) полягає у винесенні зборами громадської організації або трудового колективу підприємства, установи, органі-зації, колгоспу, цеху, бригади постанови про те, що дана організація або колектив ручається за належну поведінку та своєчасну явку обвинуваченого до органу дізнання, слідчого і суду. Громадська організація або трудовий ко-лектив повинні бути ознайомлені з характером обвинува-чення, пред’явленого особі, що віддається на поруки [2,ст. 154]. Забезпечення виконання своєї постанови вони можуть доручити конкретній особі.

Якщо обвинувачений вибуває з організації чи ко-лективу або виявиться, що вони не можуть забезпечити належну поведінку і своєчасну явку обвинуваченого за викликом, організація чи колектив зобов’язані відмови-тися від поруки і повідомити про це органу, який обрав запобіжний захід. Цей орган повинен негайно вирішити питання про обрання щодо обвинуваченого іншого запо-біжного заходу.

В разі, коли керівництво громадської організації чи трудового колективу не вжило заходів до здійснення по-руки за належну поведінку та явку обвинуваченого або не повідомило своєчасно органу, який обрав цей запобіж-ний захід, про неправильну поведінку обвинуваченого або про те, що він не піддається заходам громадського впливу, цей орган може надіслати організації або ко-лективу подання чи окрему постанову (ухвалу) або пос-тавити перед вищестоящим громадським органом пи-тання про притягнення до відповідальності винних осіб.

Поруку громадської організації або трудового колек-тиву, як запобіжний захід слід відрізняти від передачі особи на поруки громадській організації або трудовому колективу для перевиховання і виправлення, яка є фор-мою звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям кримінальної справи[9,c.56-57].

2.4 Застава.

Застава полягає у внесенні на депозит органу попе-реднього розслідування або суду підозрюваним, обвину-ваченим, підсудним, іншими фізичними чи юридичними особами грошей або передачі їм інших матеріальних цін-ностей з метою забезпечення належної поведінки, вико-нання зобов’язання не відлучатися з місця постійного проживання або тимчасового знаходження без дозволу слідчого чи суду, явки за викликом до органу розсліду-вання і суду особи, щодо якої застосовано цей запобіж-ний захід.

Щодо особи, яка знаходиться під вартою, до направ-лення справи до суду застава може бути обрана лише з дозволу прокурора, який давав санкцію на арешт, а після надходження справи до суду – судом

Розмір застави встановлюється з урахуванням обставин справи органом, який застосував цей захід, але не може бути меншим: а) щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покаран-ня у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років — 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тоб-то 17 000 грн.); б) щодо особи, обвинуваченої у вчиненні іншого тяжкого злочину чи раніше судимої — 500 таких мінімумів (тобто 8500 грн.); в) щодо інших осіб — 50 таких мінімумів (тобто 850 грн.). У всіх випадках розмір застави не може бути меншим від розміру цивільного позову, обгрунтованого достатніми доказами, бо застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

При внесенні застави підозрюваному, обвинуваченому, підсудному роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю — у вчиненні якого злочину підозрюється чи обвинувачується особа, щодо якої застосо-вується застава, і що в разі невиконання нею своїх обо-в’язків застава буде звернута в доход держави. Заставода-вець може відмовитися від узятих на себе зобов’язань до виникнення підстав для такого звернення. У цьому випадку він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого, під-судного до органу розслідування чи суду для заміни йому запобіжного заходу на інший. Застава повертається лише після обрання нового запобіжного заходу.

Питання про звернення застави в доход держави, якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний порушує взяті на себе зобов’язання, вирішується судом у судовому за-сіданні при розгляді справи або в іншому судовому засі-данні. В судове засідання викликається заставодавець для дачі пояснень, але його


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8