за винятком невідкладних випадків; на побачення із захисником наодинці, без об-меження кількості побачень та їх тривалості з моменту допуску захисника до участі у справі, підтвердженого письмовим повідомленням особи або органу, у провад-женні яких знаходиться справа, у вільний від виконання слідчих дій час. Скарги, заяви й листи, адресовані проку-ророві, перегляду не підлягають і надсилаються за адре-сою протягом доби з часу їх подачі. Скарги, заяви й листи, що містять відомості, розголошення яких може перешкодиш встановленню істини в кримінальній спра-ві, за належністю не надсилаються, а передаються на розгляд особі чи органу, у провадженні яких знаходиться справа, про що сповіщається особа, яка перебуває під вартою, та прокурор, який здійснює нагляд за провад-женням дізнання або слідства [3, ч. 1 ст. 9, ч. 4 ст. 12, ч. 2, 5 ст. 13] .
Відповідно до Закону “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” кореспонденція Уповноваженому та його представникам від осіб, які за-тримані, перебувають під вартою, в місцях позбавлення волі та в місцях примусового тримання чи лікування, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства незалежно від місця їх перебування не під-лягає ніяким видам цензури та перевірок. [3,ч. 4 ст. 21]
За загальним правилом тримання під вартою при розсліду-ванні кримінальних справ не може тривати більше двох місяців. Цей строк може бути продовжено суддею того суду, який виніс постанову про застосування взяття під варту, за поданням, погодженим з прокурором або внесеним самим про-курором, у випадку неможливості закінчити розслідування та при відсутності підстав для зміни запобіжного заходу — до чо-тирьох місяців. У поданні про продовження строку тримання об-винуваченого під вартою зазначаються причини, у зв’язку з якими необхідно продовжити строк, обставини та факти, що нале-жить дослідити, докази, які підтверджують, що злочин вчинено особою, яка тримається під вартою, і обґрунтування необхіднос-ті збереження цього запобіжного заходу. Подальше продовження строку може бути здійснене лише у справах про тяжкі і особливо тяжкі злочини суддею апеляційного суду за поданням, погодженим з заступником Генерального про-курора України, прокурором Автономної Республіки Крим, об-ласті, міст Києва та Севастополя та прирівняних до них проку-рорів — до дев’яти місяців.
Строк тримання під вартою понад дев’ять місяців може бути продовжений до вісімнадцяти місяців суддею Верховного Суду України в особливо складних справах про особливо тяжкі злочи-ни за поданням, погодженим з Генеральним прокурором України, його заступником, або внесеним самим цим прокурором. Подальше продовження строку не допускається, обвинувачений, якого тримають під вартою, підлягає негайному звільненню адміністрацією установи в перший же день закінчен-ня строку, якщо не отримано повідомлення слідчого чи прокуро-ра про закінчення досудового слідства та пред’явлення його ма-теріалів для ознайомлення особі, яка тримається під вартою.
Оскільки закон встановлює лише граничний строк, на який може бути продовжено взяття під варту, суддя за наявності від-повідних підстав може продовжити строк тримання обвинува-ченого під вартою у межах визначеного законом максимально-го строку (наприклад, до трьох місяців тощо).
Матеріали закінченої розслідуванням кримінальної спра-ви повинні бути пред’явлені для ознайомлення обвинува-ченому та його захиснику не пізніше як за місяць до закінчення граничного строку тримання під вартою, при-чому час ознайомлення при обчисленні строку тримання під вартою як запобіжного заходу не враховується.
У разі неможливості закінчити розслідування в повно-му обсязі у наданий законом строк тримання під вартою і за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу Генеральний прокурор України або його заступник дають згоду на направлення справи до суду в частині доказаного обвинувачення. Стосовно нерозслідуваних злочинів справа виділяється в окреме провадження і закінчується загаль-ним порядком.
При поверненні судом на нове розслідування справи, у якій строк тримання обвинуваченого під вартою закін-чився, а за обставинами справи цей запобіжний захід не може бути змінено, строк тримання під вартою продов-жує прокурор, який здійснює нагляд за слідством, у ме-жах одного місяця з моменту надходження до нього спра-ви. Дальше продовження цього строку провадиться з урахуванням часу перебування обвинуваченого під вар-тою до направлення справи до суду в порядку і в межах, зазначених вище.
Закінчення строку тримання обвинуваченого під вар-тою, якщо він не продовжений в установленому закону порядку, є підставою для звільнення з-під варти. Начальник місця попереднього ув’язнення повинен не пізніше як за 7 діб до закінчення строку письмово повідомити про це слідчого, у провадженні якого зна-ходиться справа, а також прокурора, який здійснює на-гляд за її провадженням. У день закінчення строку три-мання особи під вартою начальник місця попереднього ув’язнення повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за додержанням кримінально-виконавчого зако-нодавства, і особа звільняється з-під варти за постановою цього прокурора [4,ч. 1 і 2 ст. 20].
Клопотання слідчого про продовження строку три-мання обвинуваченого під вартою (воно оформляється у вигляді мотивованої постанови) має бути порушене перед відповідним прокурором з таким розрахунком, щоб пи-тання було вирішене до закінчення наявного строку три-мання під вартою. В цьому питанні є вказівки Генераль-ної прокуратури і МВС України, які слід враховувати.
Слідчі органи й суд, які застосували взяття під варту як запобіжний захід, зобов’язані вжити заходів щодо пік-лування про неповнолітніх дітей заарештованого, по охо-роні його майна й житла, якщо вони залишаються без нагляду, а також повідомити про арешт підозрюваного чи обвинуваченого і його місцеперебування дружину чи ін-шого родича, сповістити за місцем його роботи, дозво-лити побачення родичів чи інших осіб з заарештованим [2, ст. 159—162].
2.6 Нагляд командування військової частини.
Нагляд командування військової