конституційне право законодавчої ініціативи, яке повинно бути офіційно, тобто юридично, закріплене у відповідних розділах Конституції. Це дозволить парламенту і Президентові України мати не лише прямий, а й зворотний зв’язок стосовно юридичної практики застосування системи права і законодавства, стосовно практики реалізації законів України, що, у свою чергу, буде спрямовано на поліпшення системи права і законодавства, удосконалення всього процесу правового регулювання та охорони суспільних правовідносин, державного ладу, правопорядку і законності, матеріальних і культурних цінностей суспільства і держави. Односторонній зв’язок вищих представницьких державних органів влади не дає повного уявлення про реалізацію правової, адміністративної та судової реформи і відповідно - державної політики у цих сферах тощо.
Висновки
Для формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного здійснювати правосуддя, Конституція закріпила утворення нової інституції у системі правосуддя - Вищої ради юстиції, яка буде вносити подання Президентові України про перше призначення на посаду судді та звільнення з цієї посади, приймати рішення стосовно порушення суддями вимог щодо несумісності, а також здійснювати дисциплінарне провадження. її наділено також компетенцією й у справах прокурорів. Механізм діяльності Вищої ради юстиції визначає Закон від 15 січня 1998 р.
Новим для здійснення правосуддя є участь у ньому народу через інститут присяжних. Конституція не вказує, які справи будуть розглядатися за участю присяжних, що передбачатиметься процесуальним законодавством.
У Конституції не відтворено всю систему судів, вона буде визначатися законом, який закріпить види місцевих і спеціалізованих судів, їх структуру та повноваження. Проте Конституція закріплює положення про єдність системи судів загальної юрисдикції, яку очолює Верховний Суд України і важливі принципи організації судів: територіальність і спеціалізацію.
Останнє дає підстави вважати, що місцеві суди будуть утворюватися, виходячи, як правило, з адміністративно-територіального поділу і максимального наближення їх до населення.
Закріплення такого принципу організації судів, як спеціалізація, означає, що справи певних категорій будуть розглядатися компетентними суддями. Крім того, цей принцип дає підстави для утворення в разі необхідності окремих спеціалізованих судів у системі судів загальної юрисдикції (господарських, адміністративних, у справах неповнолітніх тощо).
Конституція визначає основні засади судочинства. Серед них є нові, важливі ознаки демократичного судочинства, яких раніше не було у Консти-туції: змагальність сторін, зокрема у кримінальному судочинстві, повне фіксування судового процесу технічними засобами, забезпечення апеляційного оскарження рішень суду.
Перелік використаних джерел:
Конституція України Конституція України. - К., 1998.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 3 частини другої статті 18, статей 32, 33, 34, 35, 36, 37, підпункту 5 пункту 3 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій України" (справа про Касаційний суд України) / www.rada.gov.ua.
Закон України "Про судоустрій України" // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 27-28.
Закон України "Про Вищу раду юстиції" від 15.01.1998 р // Відомості Верховної Ради. – 1998. – № 25.
Закон України "Про Конституційний Суд України" від 16.10.1996р // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 49.
Правознавство / За ред. Михайла Настюка. - Львів :СВП, 1994. -272 с.
Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Посібник для
студентів спец-сті "Правознавство". - Бородянка, 1993. -176 с.
Загальна теорія держави і права. / За ред. В.В.Копейчикова - К.:Юрінком Інтер, 1998.-320 с.
Основи конституційного права України: Підручник. Вид II, доповнене і
перероблене/ За ред. В.В. Копейчікова.- Юрінком Інтер. 1998. – 531 С.
Конституційне право України/за ред. В.Ф. Погорілка. К.: Наук, думка.
-1999. – 731 С.
Коментар до Конституції України. Інститут законодавства ВРУ. Вид.виправлене і доповнене. - Київ – 1998. -– 441 С.
Кравченко В.В. Конституційне право України: навч. посіб. ч.1. -К.,1998. – 577 с.
Наблизити законодавство до стандартів справедливості. Закон і бізнес. -1998.-№39. -С.6-7.