4.2 Організація роботи і процедура розгляду справ.

З метою раціональної організації роботи у складі Конституційного Суду утворюються колегії суддів для роз-гляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями та колегії суддів для роз-гляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями.

Колегія суддів Конституційного Суду у справах за конституційними поданнями більшістю голосів суддів, які входять до її складу, приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді або про відмову у такому провадженні. У разі прий-няття Колегією суддів ухвали про відкриття проваджен-ня у справі Конституційному Суді ця справа вноситься Головою Конституційного Суду на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду. У разі прийняття Ко-легією суддів ухвали про відмову у відкритті проваджен-ня в справі секретар Колегії суддів направляє матеріали Голові Конституційного Суду для розгляду справи на засіданні Конституційного Суду.

Колегія суддів Конституційного Суду у справах за конституційним зверненням приймає процесуальну ух-валу про відкриття провадження у справі в Консти-туційному Суді або про відмову у такому провадженні в порядку, встановленому для розгляду справ за консти-туційними поданнями. [5,с.558]

Конституційний Суд на своїх засіданнях розглядає питання щодо відкриття провадження у справі в Кон-ституційному Суді у разі прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про відмову у відкритті такого провадження. У разі прийняття на засіданні Конститу-ційного Суду процесуальної ухвали про відкриття про-вадження у справі в Конституційному Суді ця справа вноситься Головою Конституційного Суду на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду. Прийнята Конституційним Судом на його засіданні процесуальна ухвала про відмову у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді є остаточною.

На засіданнях Конституційного Суду розглядаються всі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом, крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях. Засідання Конституційного суду є повноваж-ним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів Конституційного суду. Рішення Конституційного Суду на його засіданнях приймаються, якщо за це рішення проголосувало більше половини суддів, які бра-ли участь у засіданні.

На пленарних засіданнях Конституційний Суд прий-має рішення і дає висновки у справах, віднесених Кон-ституцією України і Законом про Кон-ституційний Суд України до повноважень Кон-ституційного Суду. Пленарне засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів. Рішення Конституційного суду прий-маються та його висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше десяти суддів. [2,ст. 13]

Для забезпечення повноти розгляду справи Колегія суддів Конституційного Суду під час підготовки справи, Конституційний Суд в процесі провадження у справі мають право витребувати від Верховної Ради, Президен-та, Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, суддів, місцевих органів державної влади, органів влади Авто-номної Республіки Крим, органів місцевого самовряду-вання, посадових осіб, підприємств і організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об’єднань громадян і окремих громадян необхідні документи, ма-теріали та інші відомості, що стосуються справи. Колегія суддів і Конституційний Суд мають право викликати по-садових осіб, експертів, свідків, громадян, участь яких повинна забезпечити об’єктивний і повний розгляд справи.

Учасниками конституційного провадження є суб’єк-ти права на конституційне подання і конституційне звернення, їхні представники, а також залучені Консти-туційним Судом до участі у розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти та перекладачі. Неявка з поважної причини учасника конституційного провад-ження на пленарне засідання або на засідання Консти-туційного Суду може бути підставою для відкладення розгляду справи. У разі повторної неявки з поважної причини учасника конституційного провадження Кон-ституційний Суд може прийняти рішення про розгляд справи за його відсутності. У разі неявки без поважної причини учасника конституційного провадження Кон-ституційний Суд приймає рішення за його відсутності.

У Конституційному Суді України провадження ве-деться, рішення і ухвали приймаються, висновки даються та оприлюднюються державною мовою. Учасники конституційного провадження, які не володіють держав-ною мовою, мають право користуватися послугами пе-рекладача.

Строк провадження у справах за конституційним поданням не повинен перевищувати трьох місяців, а за конституційним зверненням — шести місяців. У разі провадження за конституційним поданням, яке ви-знане Конституційним Судом невідкладним, строк розгляду такого подання не повинен перевищувати од-ного місяця. [5,с.558]

Слід зазначити, що конституційне подання і конституційне звернення надсилаються до Конституційного Суду без стягнення державного мита. Якщо неодноразове направлення кон-ституційного подання або конституційного звернення з того самого питання, що вже розглядалось у Консти-туційному Суді, є зловживанням правом, Конституцій-ний Суд після прийняття рішення про відмову у від-критті провадження у справі може прийняти рішення про стягнення з суб’єкта права на конституційне подан-ня, конституційне звернення державного мита у розмірі, встановленому законом.

Закон про Конституційний Суд України регулює, крім загальних положень діяльності Конституційного Суду, процедури розгляду ним певних категорій справ. Основною функцією органів конституційного правосуд-дя є здійснення контролю за додержанням Конституції в процесі правотворчої діяльності шляхом перевірки пра-вових актів з точки зору їх відповідності Конституції. Тому Закон про Конституційний Суд України першим регулює порядок провадження у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента, актів Кабінету Міністрів, право-вих актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Суб’єкти права на конституційне подання з цих питань направляють до Конституційного Суду конституційні подання, в яких викладаються аргументи і стверджується про неконституційність відповідних актів, визначають до трьох представників для участі у розгляді справи. Кон-ституційний Суд обов’язково залучає до участі в про-вадженні у справі представників органів влади, акти яких оспорюються щодо їх конституційності. У разі як-що ці акти або їх окремі положення